Щорічно восени, інколи і навесні, околиці міст, а в основному села, занурюються в дим. Скрізь згрібають і палять опалі з дерев листки, після чого все навколо стає прибраним і доглянутим. Ніхто в цей час не думає про самі рослини, від яких забирають їхнє листя та про грунтовий покрив навколо них. Із-за щорічного знищення листопадних листків грунт під більшою частиною насаджень стає виснаженим, ущільненим, не містить гумусу, а місцями вже мертвий. Тривалий час люди недооцінювали роль листкової підстилки, що утворювалась не лише із листків, а і з відмерлих частинок кори, пагонів, плодів, шишок… На сьогоднішній день за спеціальними законодавчими документами спалювати листки забороняється.
 Підстилка навколо деревних насаджень складається із трьох шарів:
- верхній складають свіжі осінні листки вже сірувато-бурого або темно-бурого забарвлення,  які неначе ковдра захищають корені від замерзання та загибелі;
- середній шар бурого або шоколадного забарвлення і складається із уже напіврозкладених листків, гілок, трухи та відмерлих комах; цей шар пронизаний гіфами грибів, які розкладають підстилку і забезпечують рослини вологою та поживними речовинами;
- нижній шар темно-сірий або чорний і складається із аморфної та добре розкладеної, тобто гуміфікованої, маси, яку без зусиль можна розмазати пальцями до однорідного стану; це основне джерело поживних речовин для рослинності.

Які ж функції рослинної підстилки?
1. Підстилка регулює водний режим грунтів. Вона як губка всмоктує вологу і постійно постачає її кореням рослин. Ми знаємо, що великі міста за умовами зволоження порівнюють із пустелями (напівпустелями). Тому із-за покриття великих площ асфальтом та численних дахів будинків, а також із-за штучного дренажу, повітря в містах сухе. Вологи в грунтах міст також не вистачає, так як більша частина всіх опадів потрапляє в каналізаційну систему. Дерева у містах ростуть поодиноко або невеликими групами, тому волога і не утримується.
2. Підстилка регулює температуру, фізичні властивості, хімічний склад та кислотність вологи, що надходить у грунт. Вдень підстилка захищає грунт від надмірного перегріву, а вночі від переохолодження. При наявності підстилки розкладання органічних решток та їхня мінералізація найенергійніше відбуваються у період активної вегетації вищих рослин. Завдяки пухкості та вмісту великої кількості повітряних порожнин підстилка дуже погано проводить тепло. Отже, взимку вона зберігає грунт від промерзання. Незамерзлий грунт навесні активно всмоктує талу воду, що попереджає утворенню льодяної кірки та створює сприятливі умови для розвитку ранньовегетуючих рослин. При  видаленні підстилки промерзання грунту збільшується у 2-3 рази і тому передчасно гинуть кореневі системи.
3. Підстилка, як пружина, попереджає грунт від небезпечного ущільнення. На відміну від лісової підстилки, яка пухка і багата повітрям та вологою, підстилка міст під ногами людей швидко ущільнюється. В ній відмирають кореневі системи рослин, а потім і рослини в цілому. Отже, в містах згрібати і спалювати листя недоцільно. Перекопувати під деревами та кущами щорічно також непотрібно, так як це порушує структуру грунту і взаємозв’язки грунтових організмів, які там склалися. Тому перекопування пригнічує їхню діяльність і понижує біологічну активність грунту. Перекопування оправдовує себе лише в тому випадку, коли грунт дуже ущільнений та коли необхідно внести в нього органічні добрива..
4. Підстилка найкраще природне добриво, яке забезпечує дерева та чагарники необхідними поживними речовинами. Опале листя – зовсім не сміття, а єдине природне добриво. При щорічному згрібанню листя, ріст дерев у парках міст через 20 років знижується у кілька разів. Вони більше підлягають нападу шкідників і більше хворіють. Ніхто раніше і не думав, що рослини необхідно підживлювати не лише в садах, на полях чи присадибних ділянках, але й у міських парках.
5. Родючі грунти – це своєрідні очисні споруди певної території. Мікроклімат грунтового покриву відіграє роль універсального біологічного адсорбента, очисника (пурифікатора) і нейтралізатора забруднень, мінералізатора органічних залишок суходолу. Якщо щорічно листя присипати шаром землі, то протягом 10-15 років у міських скверах можна створити родючий шар грунту. Через таку підстилку може здійснюватися складний обмін речовин та взаємодія вищих рослин із нижчими.
Спалювання опалого листя було започатковано внаслідок забруднення оточуючого середовища різноманітними хімічними та отруйними речовинами і вважалось, що грунт при перегниванні листя буде ще більше забруднюватися. Для великих міст у цьому є доля правди, адже багато міст є промисловими центрами, які викидають у повітря, у воду та в грунт свої відходи. Тому на сьогоднішній день опале листя частково вивозять у заміську зону.
При спалюванні листя знищуються безхребетні тварини, які знаходять там своє укриття. Наприклад, черв’яки, сонечка, різні жужелиці, які знищують шкідників та їхніх личинок. В підстилці зимують личинки метеликів та жуків, які у дорослому стані є корисними комахами. Підстилка необхідна також і тим видам птахів, які влаштовують гнізда на землі: вівсянкам, піночкам, жайворонкам, деяким видам дроздів. Спалювання сухої трави, опалого листя, інших частин рослин призводить не лише до всіх перелічених вище проблем, а й до знищення багатьох видів тварин, які можуть знаходити собі тут пристанище: комахи, земноводні, ящірки, відкладені птахами яйця або вже їхні виводки. Знищується насіння та частково кора і бруньки рослин, які ростуть поруч з місцем спалювання.
Із зменшенням підстилки, виснажується кормова база комахоїдних птахів, тому міські парки стають безмовними. І ще непотрібно забувати, що одні і ті види дерев: липи, в’язи, дуби, ясени, хвойні у лісах ростуть дуже довго, а в міській зоні тривалість їхнього життя менша на 40-80 років. 
Отже, кожен з нас повинен добре усвідомлювати значення зелених насаджень у екологічних системах, де ми мешкаємо. І, звичайно, думати не лише про себе, а й про рослинний світ, який дає первинну продукцію на планеті.