Пошук:
Автор Pavlenko | 22 ноября 2015 | Коментарів: 0 | Переглянуто 1560
Рубрика: Корисна інформація / Рослинний світ

Плоди арахісу: чи дійсно вони горіхи?

   Арахіс – культурна рослина світового значення, батьківщиною якої є Бразилія. На сьогоднішній день основні площі зосереджені в Індії, Китаї та на Африканському континенті. Арахіс цінується перш за все через масла невисихаючого типу, яких в насінні міститься від 40 до 60%. 
   Біологія цієї рослини досить чудова. Арахіс, або земляний горіх, — однорічна трав'яниста рослина родини Бобових висотою 60-70 см з розгалуженим густо облиственним стеблом, має кущові і сланкі форми. Квітки типові для бобових, за кольором жовті або оранжеві і утворюють суцвіття китицю. Інколи сукупність квіток назвати суцвіттям важко, так як їх може бути всього 1-3, рідше в середньому 10. На одній рослині протягом вегетації утворюється до 600 і більше квіток, але кожна квітка живе всього 1-2 дні. У верхній частині рослини квіти безплідні, а ті, що утворюють плоди – нижні, і вони формуються на стеблі першими. Після запліднення оцвітина і тичинки відпадають, а квітконіжки мають властивість видовжуватися (їх називають гінофори) в напрямі до землі, де проникають вглиб, і плоди формуються вже у грунті. Тому вчені вважають, що плоди в арахісу самозариваються. Насіння дозріває на глибині 8-10 см, отже добре захищене від дії сухого жаркого повітря. На одній рослині може вирости до 40 бобів. Таким чином, на відміну від інших бобових рослин: квасолі, гороху, сої, арахіс для дозрівання плодів не потребує Сонця.
   Народні назви арахісу: земляний жолудь, земляний мигдаль, китайський горіх, подекуди мавпячий горіх. Чому ж найчастіше його називають земляним горіхом? Плоди арахісу визрівають під землею подібно бульбам картоплі, чому їх і називають земляними горіхами. Усередині бобу, що за формою нагадує кокон шовкопряда, укладені насіння, які всі називають арахісові горішки, різної форми і забарвлення: світло-рожеві, світло-і темно-червоні, чорно-фіолетові, іноді строкаті. Цвіте в кінці червня — на початку липня, плоди дозрівають у вересні–жовтні. Біб як правило з перетяжкою і з двома насінинами. Поверхня плода сітчаста, з виступаючими жилками.

Історія арахісу: звідки, коли, як?

   Найбільш ранні відомості про арахіс дають археологічні знахідки в перуанських могильниках періоду XII- XV ст. Ці знахідки говорять про те, що індіанці Перу вже культивували цю надзвичайну рослину. З відкриттям Америки арахіс через Тихий океан був завезений на Молуккські і Філіппінські острови (по морському шляху, відкритому Магелланом), а звідти в Індію, Японію, Китай, Індокитай і поширився по всьому півдню Азії.
   В Африку ця культура потрапила на початку XVI ст. і досить швидко поширилася. Боби були привезені туди американськими кораблями. В той самий час – початок XVI ст. – арахіс завезли португальські мореплавці і до Європи, але не з Америки, а з Індії або Китаю, тому часто його називають ще й китайський горіх.
   На Європейському континенті арахіс став відомий насамперед в Іспанії. Звідти він проник до Франції, де ця культура вперше випробовувалася в ботанічному саду в Монпельє. У Європі, крім Іспанії та Франції, арахіс в різний час був культивований також в Італії, на Балканах і середземноморських островах.
   В Україні арахіс почали вирощувати з кінця ХVІІІ - початку XIX ст. Останнім часом площі під арахісом швидко зростають, особливо на зрошуваних землях. Арахіс вирощують у Миколаївській, Одеській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській областях України.

Вирощування арахісу

   Арахіс - теплолюбна рослина, насіння якої починає проростати лише при температурі +10+12°С, боїться заморозків, навіть, до -1°С. Для росту оптимальною є температура +25+28°С. Найбільша потреба в теплі спостерігається у період цвітіння і плодоутворення. В рослинництві було досліджено, що осінні заморозки -0,5°С пошкоджують рослини, при -3°С рослини гинуть, а свіжовикопані й невисушені боби втрачають схожість; при -4°С боби стають непридатними для переробки.
   Хоча арахіс - вологолюбна рослина, в період від сходів до цвітіння може рости в умовах посухи. В період утворення плодів він стає дуже вибагливим до вологи. Найкритичнішим періодом при вирощуванні арахісу є термін від одного місяця до трьох, якщо перевести на календарні місяці – це від середини червня до середини серпня. Саме в цей час рослина потребує постійного зволоження верхнього шару грунту. В кінці розвитку потреба у воді зменшується, але пересихання верхнього шару ґрунту призводить до зниження врожаю.
   В загальному вегетаційний період арахісу 4 місяці, але якщо сорти пізньостиглі, він збільшується до  5 місяців, хоча сходи з'являються практично через тиждень після сівби. Через майже місяць після сходів настає цвітіння, яке триває до збирання. Одночасно з цвітінням в арахісу наростає вегетативна маса. Зважаючи на це можна підсумувати, що арахіс любить тепло, сонце і помірну кількість вологи.

Застосування і використання арахісу

   Насіння. В 100 г бобів арахісу міститься 551 ккал. Холестерину в них мало, але понад 50% рослинних жирів, складовими яких є жирні кислоти (арахісова, стеаринова, пальмітинова, гіпогеєва, олеїнова, лінолева, лауринова, міристинова, бегенова, ейкозанова й церитинова); глобуліни (до 17%), вітаміни А, D, Е, РР, С, Е, група В (В1 - тіамін, В2 - рибофлавін, В3, В4 - холін, В5 - пантотенова кислота, В6 - піридоксин, В9 - фолієва кислота), органічні кислоти, зокрема пантотенова, цукри, бетаїн, холін; мікроелементи (залізо, кобальт, цинк, калій, магній, кальцій, йод, фосфор, мідь, марганець, селен). Арахіс містить крохмаль, цукор (моно- і дисахариди), рослинні глікозиди (сапоніни), пурину, бетаїн, біотин, метіонін і лізин, а також алкалоїди арахин і конарахін.
   Арахіс може практично повністю компенсувати дефіцит тваринного білка, оскільки його білки прекрасно засвоюються організмом. Крім того, він містить незамінні, тобто такі, які не синтезуються нашим організмом амінокислоти, що помітно підвищують рейтинг корисних властивостей арахісу.
   Такі багаті на жири боби ідуть на виготовлення арахісового масла. Цілі і подрібнені насінини - незамінний інгредієнт багатьох солодощів і кондитерських виробів. Смажений арахіс і солоний арахіс - улюблений «перекус» у багатьох країнах. Багато людей не уявляють собі сніданку без тостів з арахісовим маслом, яке було винайдено в кінці XIX століття лікарем зі штату Міссурі.
Зелена маса. Листя і стебла арахісу після збирання врожаю можна використовувати на корм худобі, адже за кормовими якостями вони не поступаються сіну люцерни й конюшини – типовим бобовим травам. Як просапна бобова культура арахіс є добрим попередником для багатьох польових культур. 
   Арахісова макуха містить до 45 % білка  та 8 % олії і використовується в кондитерській промисловості для виготовлення халви, печива, шоколаду, кави, цукерок та інших виробів. Вона йде на корм свиням, курям та індикам.
   Таким чином, арахіс - це не горіхоплідна рослина, а бобова олійна культура. Плоди називають горіхами помилково, але звичайно з біологічної точки зору, а з енергетичної та поживної можна назвати як завгодно, так як за кількістю білків він на 10,2% випередив волоський горіх, на 11,4% фундук і на 12,7% - кедровий.
скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Цератонія – цікава рослина з багатьма назвами Цератонія – цікава рослина з багатьма назвами
Розглядаючи різноманітність дводольних рослин ми віртуально подорожуємо по світу. І ось в Єгипті, Туреччині, Іспанії та деяких інших країнах, можна...
Минуле і сьогодення акації жовтої Минуле і сьогодення акації жовтої
 Влітку в жаркий, сонячний день біля кущів жовтої акації можна почути легке потріскування - це розтріскуються і розкидають насіння вже зовсім...
Шпинат – «залізний» овоч Шпинат – «залізний» овоч
 Французи дуже полюбляють шпинат, вирощують його досить широко, додають у багато страв, тому й називають «королем овочів» і...
Кеш’ю – рослина без відходів Кеш’ю – рослина без відходів
 Кеш’ю досить цікава горіхоплідна рослина, її горіхи неначе вилазять назовні із плоду, в якому дозрівають, затишно прилаштувавшись на...
Амарант – культура ХХІ століття - хліб майбутнього? Амарант – культура ХХІ століття - хліб майбутнього?
 Амарант протягом 8 тисяч років був однією з основних зернових культур Південної Америки і Мексики («пшениця ацтеків», «хліб...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓