На сьогоднішній день немає людини, яка б не смакувала екзотичними фруктами. Вони давно вже ввійшли в раціон харчування як джерело різноманітних вітамінів та мікроелементів. Але не всі знають як вони ростуть, як дозрівають, як транспортуються в різні країни та як зберігаються свіжими від збирання урожаю до нашого столу. Сьогодні мова піде про горіхи кеш’ю, які вже давно завоювали любов українців: і дітей, і дорослих. Лише одиниці, можливо, бачили цю рослину та її плоди в природі. Що ж це за рослина?
 Горіх кеш’ю – це чудове дерево, яке використовується від кореня і до крони. Не лише ядра горіхів використовуються людиною, але і всі інші частини не просто ідуть в господарську справу, а дуже високо цінуються. Деревина красива, стійка до гниття. Кора і листки, а також сама горіхова шкаралупа багаті на дубильні речовини.
 Плід кеш'ю складається з двох частин: безпосередньо плоду, так званого «яблука» кешью, і горіха у твердій шкаралупі, прикріпленого до верхівки соковитої частини плоду. «Яблуко» кеш’ю – це середніх розмірів грушоподібної форми плід з шкіркою жовтого, оранжевого або червоного кольору. М'якоть «яблука» соковита і м'ясиста з характерним кисло-солодким смаком. Горіхи покриті твердою шкаралупою, під якою знаходиться токсичне масло, яке при контакті зі шкірою викликає її опіки.
 Кеш’ю досить цікава горіхоплідна рослина, її горіхи неначе вилазять назовні із плоду, в якому дозрівають, затишно прилаштувавшись на самому кінчику. Нічого не потрібно розлущувати, нічого не потрібно розрізати, чи виколупувати. Отже, плід кеш’ю досить незвичайного виду і складається ніби з двох частин: великої роздутої їстівної квітконіжки, яку ще називають «яблуком» кеш’ю і, власне, «справжнього» плоду - горіха кеш’ю. Горіх довжиною близько 3 см, має загнуту форму.
 Неймовірно, але факт, що «яблука» горіхів кеш’ю необхідно їсти тільки свіжими, бо вони псуються вже через кілька днів. Щоб з’їсти таке свіже «яблуко» треба відвідати плантацію цих рослин у тропіках, бо їх майже не транспортують на світовий ринок. Хоча місцеві жителі готують з них гострий джем.
 Ми звикли бачити і вживати в їжу лише горіхи. Вони досить популярні і вже прославилися на весь світ. Зберігаються ці горіхи досить добре. Крім того, мають свою таємницю, адже ми ніколи не бачили їх у шкаралупах як, наприклад, грецькі, мигдальні, лісові, фісташки, арахіс. Справа в тому, що сам горішок захищений оболонкою, насиченою жагучими речовинами, які є хімічною зброєю, направленою проти різних шкідників.
 Якщо людина, знайшовши в тропіках горіх ще у соковитій оболонці, то непотрібно самому намагатись його розлущити, тому що потрапивши на шкіру, сік може викликати сильне подразнення, яке нагадує отруту. Опіки спричиняють анакардова кислота і кардол. Але на підприємствах, де йде заготівля горіхів кеш’ю, працівники не зовсім бояться їхньої отрути. Тому що їх очищають і піддають спеціальній термообробці, щоб випарувати масло і вже після цього вони стають повністю безпечними. Саме з цієї причини кеш’ю завжди продаються очищеними. А із отрути готують ліки, речовини для виготовлення резини та клеїв. 
 Кеш’ю прекрасне, приємно солодкаве лакомство, а підсмажені горіхи ще мають і неперевершений аромат. Інколи його називають «індійським горіхом», хоча батьківщиною є Бразилія та інші країни Південної Америки, просто він широко використовується саме в індійській кухні.
 У плодах кеш’ю багато вітамінів групи В: тіаміна, рибофлавіна, ніацина, пантотенової кислоти. У чималій кількості є і віт С, і віт Е. крім цього досить багато мікроелементів: кальцій, натрій, магній, калій, йод, залізо, цинк, мідь, марганець, фосфор. Горіхи досить поживні, але в них небагато жирів, на відміну від грецьких. Зате в надлишку білків і «корисного» холестерину. Також з кеш’ю  отримують високоякісне масло, що за своїми якостями схоже на арахісове.
 Кеш’ю рекомендують їсти під час вагітності, так як цей горіх допомагає стабілізувати тиск, покращує роботу серця і нервової системи.
Також він містить велику кількість заліза, це дуже до речі при вагітності, адже багато майбутніх мам страждають від браку цього елементу.
Крім того, кеш’ю містить вітамін Д, який здатний зміцнити кістковий скелет, як мами, так і малюка.
 Кеш’ю добрі для лікування зубів і ясен: африканські народні лікарі вже давно навчилися змащувати ротову порожнину сумішшю подрібнених горіхів з медом - при лікуванні запалених ясен і хворих зубів. Тому їх іноді і призначають стоматологи. Кеш’ю нормалізують обмін речовин, зміцнюють імунітет, серцево-судинну систему і володіють антибактеріальною дією. Використовують як допоміжний засіб для лікування анемії, дистрофії, псоріазу. Навіть, якщо один листочок кинути в акваріум, рибки перестануть хворіти. І про людей, які вживають на день хоч пригорщу цих чудодійних горіхів можна сказати те ж саме – людина буде здоровішою.
 У Латинській Америці, на батьківщині кеш’ю, самі горіхи і їх відвар вживають при запаленнях та хворобах дихальних шляхів - астмі, бронхіті, а також грипі та інших вірусних захворюваннях. В африканських країнах відваром шкаралупи лікують бородавки, тріщини на шкірі та дерматити. Крім цього в Африці з його допомогою роблять татуювання, а на батьківщині, в Бразилії, кеш’ю є афродизіаком. В Мексиці ним знебарвлюють ластовиння (веснушки).
 Кеш’ю, як і інші горіхи, рідко є основним інгредієнтом в стравах. Зазвичай ним доповнюють смак і поживні властивості м'ясних і рослинних страв. Горіхами кеш'ю фарширують птицю, використовують як гарнір до м'ясних страв, запікають в йогурті, додають до каррі, до смажених овочів і рисових блюд.
 Протипоказань для вживання кеш’ю немає, можливо може бути індивідуальна непереносимість. Вони викликають алергію набагато рідше, ніж інші горіхи. Тому їсти їх необхідно з легкою душею. 
 В даний час кеш’ю вирощують практично в усіх країнах світу з теплим кліматом. Найбільшими експортерами є В'єтнам, Нігерія, Індія, Бразилія, Індонезія, Таїланд, а також країни Центральної і Південної Америки.