Березовий сік – це еліксир молодості і здоров'я. Він здавна був улюбленим напоєм українців. Високо цінували вони не лише смакові властивості самого соку, але і лікарські властивості. Він приємний на смак, добре освіжає, тонізує, містить вітаміни, мінеральні солі і мікроелементи... Його використовували як загальнозміцнюючий засіб при хворобах нирок, печінки, шлунково-кишкового тракту, при хворобах шкіри, в косметології. Настояний на сухофруктах, задобрений смаженим ячменем, особливо корисний, коли в їжі не вистачає вітамінів. Зібраний березовий сік в діжках чи в закупорених пляшках зберігали аж до літа, вгамовуючи спрагу в жаркі літні дні.
Береза щедро дарує людям свої багатства. Однак нерідко їй платять за це невдячністю. Стоїть тільки подивитися на берези, які зростають довкола міст і сіл. Майже на кожній є рани, часто глибокі і незагойні. А кожна така рана – ворота для спор грибів-трутовиків, які швидко руйнують деревину. Береза беззахисна проти цього ворога і невдовзі гине. Для збору березового соку немає потреби робити глибокі та великі надрізи, пошкоджувати деревину глибше 5-8 мм, максимум 20 мм від поверхні стовбура. Після закінчення соковиділення отвори забивають деревяними кілочками і замазують садовим варом.
Ці правила загальні для всіх, і дотримуватися їх повинен кожен при збиранні соку. Але є один секрет збору березового соку, який принесе найменше шкоди дереву і найбільше користі людям: якщо зробити надрізи на гілочках одно-дворічного віку і опустити в прикріплені до них пляшечки, то сік, який ви отримаєте, буде набагато смачнішим і кориснішим від зібраного звичайним способом. Без сумніву, він буде текти набагато довше, але тут, мабуть, варто прислухатися до правил : "Краще менше, та краще”.скачать dle 10.3фильмы бесплатно