Розглядаючи тему «Органи травлення», учні завжди дивуються назві одного з відділів - 12-пала кишка. Звичайно, їм хочеться знати, чому саме вона має таку назву. Численними дослідженнями ще минулих століть було встановлено, що назва цій кишці дана відповідно до її довжини: древні анатоми вимірювали її пальцями, тобто довжина у кожного становить суму поперечних розмірів їхніх дванадцяти пальців, це близько 20-30 см, адже пальці в усіх різні. На російській мові «12-перстная», тому що перст – це давня назва пальця. Латинська назва цієї кишки «duodenum» – дуоденум.  

       12-пала кишка є початковим відділом тонкого кишечника, що розміщена у пупковій ділянці і має форму букви „С”, тільки напівлежачої. Вона починається ампулою (цибулиною) від воротаря шлунка, під печінкою, праворуч від хребетного стовпа. Спочатку йде горизонтально, потім згинається вниз і плавно переходить у нижню горизонтальну частину. Після цього піднімаючись трохи догори, кишка вигинається і переходить у порожню кишку. Виходячи із такого фізіологічного положення у 12-палій кишці розрізняють чотири частини: 

- початковий відділ – верхня частина, яка починається ампулою на рівні XII грудного – І поперекового хребців; 

- другий відділ – низхідна частина на рівні І–ІІІ поперекових хребців;

- наступний відділ називають горизонтальною, або нижньою частиною, що йде горизонтально вліво на рівні ІІІ поперекового хребця;

- останній відділ починається від горизонтального, який повертає вгору і продовжується у висхідну частину на рівні ІІІ–ІІ поперекових хребців. 

       При переході верхньої частини в низхідну утворюється верхній вигин дванадцятипалої кишки, при переході низхідної частини в горизонтальну утворюється нижній вигин і, нарешті, при переході 12-палої кишки в порожню кишку утворюється найбільш крутий дванадцатипало-порожньокишковий вигин, який фіксується м’язом-підвішувачем дванадцятипалої кишки до лівої половини II поперекового хребця.

       Дванадцятипала кишка прилягає вгорі до квадратної частки печінки, унизу до правої нирки з наднирковою залозою і своєю увігнутою поверхнею оточує головку підшлункової залози. Таким чином, дванадцятипала кишка утворює ніби підкову, або неповне кільце.

       За дослідженнями лікарів форма і положення 12-палої кишки непостійні. Вони розрізняють такі види:

- «Підкова», в якій виражені всі 4 частини;

-«Петля, що розташована вертикально» - є тільки висхідна і спадна частини в кишці;

-«Петля, що розташована фронтально» - є тільки верхня і горизонтальна частини;

-«Мобільна 12-пала кишка», що досить подовжена і рухома та складається в петлі;

-«Inversio duodeni» - спадна частина піднімається вгору і вправо, утворюючи букву «П». 

       Стінка дванадцятипалої кишки має особливу будову слизової оболонки, що робить її епітелій стійкішим до агресивності шлункової кислоти, пепсину і концентрованої жовчі та панкреатичних ферментів, ніж інших відділів тонкої кишки. Циркулярні складки слизової оболонки 12-палої кишки - складки Керкрінга, високі і густо розміщені одна біля одної.

       Крім циркулярних складок, на слизовій оболонці дванадцятипалої кишки є поздовжня складчастість, яка має вигляд валика і закінчується великим сосочком Фатера, на якому одним загальним отвором відкриваються жовчна протока печінки та вивідна протока підшлункової залози. Цим і пояснюється назва розширення перед вихідним отвором протоки – ампула.

       Також особливістю будови 12-палої кишки є те, що в цьому відділі міститься найбільша кількість ворсинок на слизовій оболонці - близько 40 на 1 мм2, хоча за даними інших авторів, їх найбільше в порожній кишці. Ще однією особливістю цього відділу є те, що крім простих трубчастих залоз, в ній (переважно у верхній частині) є також інший вид залоз, які розміщені в підслизовій оболонці і мають будову подібну до пілоричних залоз шлунку. 

       Дивлячись на всі розглянуті особливості 12-палої кишки можна зробити певні висновки: 

-у 12-палій кишці починається процес кишкового травлення. що є центральним вузлом секреторної, евакуаторної, моторної діяльності системи травлення;

-в її низхідну частину виливаються головні травні соки: підшлунковий, кишковий, жовч;

-приведення рН харчової кашки, яка надходить зі шлунку, до лужної реакції, що не буде подразнювати більш дистальні відділи тонкої кишки і буде придатною для здійснення кишкового травлення; 

-12-пала кишка відіграє роль у підтримці зворотного зв'язку з шлунком, тобто здійсненні рефлекторного відкриття і закривання воротаря шлунку залежно від кислотності і хімізму харчової кашки; 

-12-пала кишка має гуморальне значення, впливаючи на печінкові клітини, які стимулюють продукцію жовчі, також в її слизовій оболонці утворюється гормон секретин, що регулює секрецію шлунку та підшлункової залози.

       Отже, стає досить цікавим те, що відносно розмірів всього тіла людини, такий невеликий за розмірами орган, складова частина кишечника, виконує надзвичайно важливі функції. До того ще й назву має відповідну.