Загальні ознаки класу Птахи.
(Всі риси будови птахів, в основному, є пристосуваннями до польоту).

1. Обтічна форма тіла.
2. Шкіра суха, залоза лише одна – куприкова, у водоплаваючих.
3. Наявний пір’яний покрив, чотири типи пір’я: стрижневі, контурні, пухові, нитковидні, що забезпечують пластичність рухів при польоті.
4. Теплокровні.
5. Компактний скелет.
6. Число шийних хребців до 25, кут повороту голови до 270 градусів.
7. Передні кінцівки перетворені на крила.
8. Порожнисті пневматичні кістки.
9. У грудній клітці наявний виріст грудини – кіль, до якого прикріплюються грудні м’язи.
10. Літальні м’язи досягають 25% маси тіла.
11. М’язи, що призводять в рух кінцівки, розміщені на тулубі, а до самих кінцівок ідуть лише сухожилля.
12. Щелепи беззубі, витягнуті у дзьоб, вкритий роговим покривом.
13. Дихальні система складається із повітроносних шляхів та губчастих легень, наявні повітряні мішки, які заповнюють всі проміжки між органами. Вони необхідні під час польоту тим, що забезпечують механізм подвійного дихання, полегшують тіло в повітрі та збільшують теплопродукцію у 8 разів.
14. Діафрагма відсутня.
15. Серце 4-ох камерне, права дуга аорти.
16. Загальний об’єм крові - 9%, киснева ємність до 22%, еритроцитів у 1 куб.мм до 3,5 млн.
17. Шлунок має товстий шар м’язів, які в деякій мірі заміняють зуби, перетираючи їжу.
18. Кишечник вкорочений, відсутні товстий і прямий відділи, чим забезпечується висока швидкість травлення їжі.
19. Добре розвинений головний мозок, особливо великі півкулі, середній мозок та мозочок,що дозволяє птахам виконувати складні характери рухів.
20. Відсутній сечовий міхур, кінцевий продукт обміну – сечова кислота.
21. Роздільностатеві, відсутній правий яєчник у самок, можливий партеногенез.
22. Яйця великі із білковою та вапняковою оболонками.

Основні періоди річного циклу птахів.

1. Підготовка до розмноження: збільшення статевих залоз, міграція до місць гніздування, утворення пар.
2. Розмноження та виведення пташенят: гніздування, висиджування пташенят та їх вигодовування.
3. Післягніздове линяння.
4. Підготовка до зими: інтенсивне живлення, заготовка корму, міграція у пошуках поживи.
5. Зимівля, у залежності від якої птахи поділяються на осілих, кочових та перелітних.

Спосіб життя, зовнішній вигляд птахів та їхня поведінка залежать від:

- клімату;
- поживи та характеру її добування;
- умов гніздування;
- щільності населення території;
- конкуренції.

Екологічні групи птахів.

1. Безкільові бігаючі – страуси, безкільові плаваючі - пінгвіни (гідробіонти).
2. Кілегруді літаючі (авіабіонти).
3. Кілегруді наземні (хтомобіонти).
4. Болотні голінасті (лелекоподібні).
5. Водоплаваючі.
6. Хижі (денні та нічні).
7. Дереволази (дендробіонти).

Способи полювання хижих птахів.

1. Грифи. Мають довгі та широкі крила, голова та шия голі, міцний великий дзьоб, але слабкі лапи, шлунок здатен переварювати, навіть, кістки. Літають високо в небі, видивляючись трупи.
2. Орел-беркут полює на відкритих просторах, літає досить високо, але побачивши здобич, каменем падає вниз, хапає тварину однією лапою за морду, а іншою за холку.
3. Степовий орел полює, переміщуючись по землі та живлячись ховрахами, гризунами.
4. Яструби підкараулюють здобич, сидячи на дереві. Вони мають широкі крила та довгий хвіст, завдяки чому легко рухаються між гілками.
5. Соколи б’ють здобич на льоту, в основному нехижих птахів.

6. Боривітер живиться мишовидними гризунами.
7. Скопа – рибоїдна, осоїд – комахоїдний, змієїд живиться зміями та ящірками, сип живиться мертвечиною.
8. Нічні хижі птахи мають певні ознаки для сутінкового та нічного полювання:
- досить великі за розмірами;
- міцні лапи з кривими та гострими кігтями;
- четвертий палець може повертатися і вперед і назад;
- дзьоб зігнутий гачком донизу;
- оперення м’яке, обширне, наявне, навіть, на лапах, пір’я з ворсинками.
- очі великі, розміщені на передній частині голови, а не по боках.
- добре розвинений слух.
- мускульний відділ шлунку має слабкі м’язи, тому кістки та шерсть не переварюються.

Особливості птахів боліт та прибережних водоймищ, які мають здатність плавати без втрати здатності до літання на прикладі гусеподібних:
- наявність пір’я на череві та боках, які перпендикулярні до шкіри і згинаються на кінцях. Це створює товстий покрив – повітряну подушку;
- пір’я густо змащується жиром куприкової залози;
- форма тіла – обтічна;
- ноги виконують роль весел, тобто короткі, а між пальцями наявні перетинки;
- шия довга;
- дзьоб із кігтиком попереду, здатним щипати траву та цідилкою по боках у вигляді рогових зубчиків, а на дзьобі – дотикові тільця;
- перелітні.

Особливості голінастих птахів на прикладі чаплі або лелеки:

- довга шия та довгі ноги дають можливість швидко догнати здобич, легко заходити у воду, а також забезпечують широкий огляд території;
- дзьоб довгий із гострим кінцем;
- крила широкі та довгі, що забезпечує планування у повітрі;
- хижаки, що живляться дрібними ссавцями, плазунами, земноводними, рибами;
- перелітні.скачать dle 10.3фильмы бесплатно