Пошук:
Автор Pavlenko | 24 марта 2010 | Коментарів: 0 | Переглянуто 5522
Рубрика: Статті

Температурні межі існування життя.

Від температури навколишнього середовища залежить швидкість усіх хімічних реакцій, що становлять обмін речовин. Більшість біохімічних реакцій в організмах здійснюються за участю ферментів – спеціалізованих білкових каталізаторів. Тому межі існування життя – це температури, при яких можлива нормальна будова і функціонування білків. Ці межі в середньому становлять від 0⁰С до +50⁰С. Але цілий ряд організмів має спеціалізовані ферментні системи і тому пристосовані до активного існування при температурі тіла, яка виходить за ці межі.Температурні межі існування життя.
Види, які віддають перевагу холодові – кріофіли. Вони можуть зберігати активність при -8⁰С,-10⁰С, коли рідини їхнього тіла перебувають в охолодженому стані. Кріофілія характерна для бактерій, грибів, черв’яків, членистоногих, молюсків, риб…, які живуть у природі в умовах низьких температур – тундрах, арктичних та антарктичних пустелях, у високогір’ях, холодних морях. Види, які віддають перевагу високим температурам, належать до групи термофілів. Термофілія характерна для багатьох груп мікроорганізмів, які зустрічаються в гарячих джерелах, в органічних рештках, що розкладаються при саморозігріванні, для нематод, личинок комах, кліщів…, які населяють ті ж самі місця існування. Деякі термофільні організми в активному стані можуть витримувати до +80⁰С.
Температурні межі існування життя інколи можуть значно розширятися. Наприклад, спори деяких бактерій витримують нагрівання до +180⁰С протягом кількох хвилин. У лабораторних експериментах насіння, пилок, спори, цисти найпростіших та ряд інших організмів після зневоднення витримували температури до -270⁰С, а потім знову поверталися до активного життя.Температурні межі існування життя. В цьому випадку цитоплазма стає твердішою за граніт, усі молекули перебувають у стані майже повного спокою і ніякі реакції неможливі. Припинення всіх життєвих процесів організму називається анабіозом. Із такого стану організми можуть повернутися до нормального стану лише в тому разі, якщо не була порушена структура макромолекул в клітинах.
Екологічну проблему становить нестабільність та мінливість температур середовища, в якому живуть організми. Сильне пониження температури загрожує небезпекою такого уповільнення обміну речовин, при якому виявиться неможливим здійснення основних життєвих функцій. Зміни температури приводять також до змін стереохімічної специфічності макромолекул: третинної і четвертинної структур білків, будови нуклеїнових кислот, організації мембрани клітин…
В ході еволюції у живих організмів виробились різноманітні пристосування, що дають змогу регулювати обмін речовин при змінах температури навколишнього середовища. Це досягається двома шляхами:
- різними біохімічними перебудовами;
- підтриманням температури тіла на стабільнішому рівні, ніж температура
навколишнього середовища.
Біохімічні перебудови – зміни набору, концентрації й активності ферментів, складні й небезпечні для організмів. Вони часто здійснюються лише в останню чергу, коли не допомагають інші пристосування.
Особливо велику роль у терморегуляції мають масштаби вироблення організмами власного тепла. Джерелом теплоутворення в клітинах є два екзотермічні процеси:
- окислювальні реакції;
- розщеплення АТФ. Тепло, що виробляється живими організмами як побічний продукт біохімічних реакцій, може слугувати істотним джерелом підвищення температури їхнього тіла. Температурні межі існування життя.
Але представникам більшості видів не властивий високий рівень обміну речовин і вони не мають пристосувань, які б сприяли утриманню тепла. Їхня життєдіяльність і активність залежить від тепла, що надходить іззовні, а температура тіла – від ходу зовнішніх температур. Такі організми називають ектотермними – пойкілотермними. До них належать усі мікроорганізми, рослини, безхребетні і значна частина хордових.
У високоорганізованих тварин і людини на основі вироблення власного тепла розвинулась здатність підтримувати постійну оптимальну температуру тіла незалежно від температури середовища. Такі організми називають ендотермними – гомойотермними. До них належать птахи і ссавці.
Окремий випадок гомойотермії – гетеротермія. Вона притаманна тваринам, що впадають у несприятливу пору року в сплячку або оціпеніння. В активному стані вони підтримують постійну температуру тіла, а в неактивному стані вона понижується, що супроводжується уповільненням обміну речовин.скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Реакції організмів на несприятливі умови. Реакції організмів на несприятливі умови.
 Oрганізми можуть запобігати несприятливим умовам особливостями своєї поведінки....
Зміна пойкілотермними тваринами температури свого тіла. Зміна пойкілотермними тваринами температури свого тіла.
Нагрівання тіла у холоднокровних залежить ще від розмірів тварини. Чим крупніша тварина, тим повільніше вона нагрівається і, звичайно, повільніше...
У чому різниця між ектотермними і ендотермними тваринами. У чому різниця між ектотермними і ендотермними тваринами.
Усі тварини отримують тепло із двох джерел – безпосередньо із зовнішнього середовища та із органічних речовин, які підлягають розщепленню в клітинах...
Температурні адаптації тварин. Температурні адаптації тварин.
Порівняно з рослинами, тварини наділені різноманітними можливостями регулювати, постійно або тимчасово, температуру власного тіла. Основні шляхи...
Матеріали про температурні адаптації рослин Матеріали про температурні адаптації рослин
Матеріали про температурні адаптації рослин допоможуть учням детальніше з'ясувати шляхи пристосувань рослин до температурних змін середовища, а...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓