Пухоїди – цікава назва комах, яка говорить сама за себе. У природі їх налічується близько 2500 видів, а в Україні зустрічається десь 140 видів. Вони безкрилі, мають відносно велику голову та плоске, вузьке і продовгувате тіло. Тобто голова більша за тіло. Покриви досить міцні, прозорі, забарвлення яких світло-жовте і крізь нього добре помітні органи травлення, в основному шлунок, наповнений поживою. Ротовий апарат гризучого типу.

Довжина тіла пухоїдів вимірюється у кількох міліметрах. Форма тіла може бути видовженою або овальною. Голова також буває округлою, видовженою, і навіть, трикутною.  А ось забарвлення може бути різноманітним і не лише однотонним. У багатьох видів наявні смужки, крапки, інші геометричні фігури, причому і на голові, і на черевці. Наприклад, малюнки можуть бути і темно-коричневі, і світло-коричневі, і червоно-коричневі, але найчастіше світло-жовті. Пухоїди здебільшого зовсім сліпі, у деяких очі редуковані або збереглося лише одне помітне вічко. 

Пухоїди є ектопаразитами, тобто зовнішніми паразитами птахів і ссавців. Одні з них живуть в пір'ї голови, інші - на крилах, а у ссавців на шерсті. Ведуть  малорухомий спосіб життя, хоча мають не лише короткі, але й довгі ноги. Також є види, які тримаються біля  самої шкіри і здатні так швидко бігати між пуховими волокнами і пір'їнами,  що їх важко зловити. До групи малорухливих належать ті, що живляться частинами рослинності, яка потрапляє на тіло птахів.

Пухоїди часто живуть тисячами на одній жертві. Живляться, головним чином, шкірним епідермісом і частинками пір'я. Деякі види пухоїдів харчуються тільки кров'ю. Швидко проповзають між пір'ям по шкірі і мучать господаря постійним лоскотанням так, що він слабшає, перестає харчуватися, а іноді вмирає. Періодично пухоїди виходять "пастись" на верхівки тонких пушинок, гризуть бокові відгалуження пір'я, або споживають лусочки епідермісу, що утворюються на тілі щедрого хазяїна. Іноді в специфічній сфері свого існування їм випадає на десерт поласувати виділеннями сальних залоз або квітковим пилком, котрий випадково потрапляє в період цвітіння на тіло птаха. 

Пухоїдів, які паразитують тільки на ссавцях називають волосоїди. Розміри дрібніші, ніж пухоїдів птахів – 1-3 мм. Їх налічують біля 100 видів. Всі вони мають по одному кігтику на лапках, інші - по два. Вони рухаються серед волосяного покриву при допомозі кігтика і щелеп. Ведуть малорухомий спосіб життя, живляться лусочками епідермісу, частинками волосся та виділеннями сальних залоз. Ці паразити живуть на тілі кішок, собак, коней, коней, кіз, великої рогатої худоби, білок, оленів. Такі близькі за походженням види, як собака і вовк можуть мати на собі однакового паразита - волосоїда собачого. Цей пухоїд має рудо-коричневе забарвлення і часто оселяється на цуценятах, зосереджуючись перш за все на голові і шиї.

Пухоїди роздільностатеві, хоча іноді наявні партеногенетичні форми. Самки прикріплюють яйця на пір'я, розподіляючи їх рядами. Їхні яйця зовнішньо цікаві. Вони мають складне гравірування, витончену поверхневу архітектуру і оригінальну будову пор, через котрі дихає мікроскопічний зародок. На самій верхівці яйця є отвір - мікропіле з кришечкою. При вилупленні з яйця, личинка відкриває її своїми щелепами і тім'ям. Розвиток яєць триває близько 2 тижнів, а оскільки розвиток у пухоїдів прямий, без перетворень, то личинки виходять з яйця дуже схожими на дорослих особин. Одразу після вилуплення вони приєднуються до своїх батьків, щоб розділити з ними, і поживу, і житло. На молодих пташенят переселяються пухоїди з батьків, перебуваючи ще в гніздах. Живих пухоїдів можна побачити на теплих яйцях в гніздах. 

На людині постійно не живе жоден з відомих видів пухоїдів. При вивченні цих паразитів з трупів птахів може статися, що, незважаючи на всю обережність, докучливі пухоїди переберуться на тепле тіло дослідника. Відомі випадки, коли при обробці птахів дослідник повинен був переривати роботу, оскільки весь час виникала необхідність щіткою змащувати себе навколо пояса липкою маззю. Незабаром пухоїди все ж були у його волоссі на потилиці. Людина може їх позбутися, вичісуючи або зскрібаючи їх зі шкіри. Всі ці види занадто спеціалізовані не лише в їжі, а також температурі, вологості, а також інших чинниках екологічного характеру.

Коли птахи линяють, для пухоїдів настають чорні дні. Цей період вони відчувають і намагаються якомога швидше перебратись на нове пір'я, що пробивається. Але і серед пухоїдів є ледарі - вони опадають разом з пір'ям і їх чекає загибель, тому що окремо від хазяїна вони вижити не можуть. На них також чекає смерть, якщо птах гине.

Деякі пухоїди є особливо небезпечними паразитами, тому що при допомозі своїх щелеп, роздирають на шкірі ніжні місця з метою поживитися елементами крові. Свійські птахи, уражені пухоїдами знижують свою продуктивність і втрачають резистентність до різноманітних захворювань.