Черевоногі молюски – досить цікаві тварини за особливостями організації свого тіла. Дехто може здивуватися: що цікавого може бути у тварин, які ховаються у свою черепашку, а при переміщенні залишають неприємний слизький слід. Численними прикладами можна довести, що ці тварини дійсно є надзвичайними. Ось кілька прикладів: 

       1. Черевоногі – єдиний клас, представники якого живуть як у воді, так і на суходолі. Вони є найчисельнішим класом типу і найбагатшим за кількістю видів серед усіх інших молюсків.

       2. На відміну від усіх інших молюсків тіло і черепашка черевоногих молюсків асиметрична; вона є непарною і завитою спірально, рідше має вигляд ковпачка. Хоча у деяких наземних і водних форм черепашка відсутня. Тулуб займає всю черепашку. Оберти спіральної черепашки відділені один від одного швом, який в залежності від ступеня заглибленості може бути глибоким або мілким. 

       Сліпий кінець черепашки називається вершиною, а відкритий — устям. Краї устя називаються зовнішньою та внутрішньою губою, біля внутрішньої губи  може бути пупок – заглиблення, через яке видно черевну частину першого обороту черепашки. Устя в більшості видів прикрито кришечкою, яка має конічну чи округлу форму, а в деяких видів у вигляді коми. Сукупність обертів черепашки, що піднімаються над устям, називаються завитками. При наростанні черепашки кожний наступний оберт може підніматися над попереднім - завиток піднімається над устям (турбоспіральна черепашка). Вони легко переносять несприятливі умови у грунті, втягуючись у черепашку та заклеюючи устя застиглою слизовою плівкою з великим вмістом вапна - епіфрагмою. 

       Верхівка є ембріональною частиною черепашки. Відповідно напрямку закручування завитка відносно верхівки черепашки поділяються на правозакручені та лівозакручені. Правозакрученою черепашкою вважається така, в якій оберти розміщуються за годинниковою стрілкою, якщо дивитися на черепашку з верхівки. Лівозакрученою черепашкою відповідно є черепашка, оберти якої загортаються проти годинникової стрілки. 

Ріст черепашки молюска йде наростаючими кільцями, подібно до рослин, і по кільцям можливо порахувати вік молюска. Кожне кільце на черепашці свідчить про рік життя молюска, а товщина кільця залежить від температури води.

Забарвлення черепашки може бути однотонним, плямистим, смугастим чи складним - візерунчатим.

       3. Стінка черепашки трьохшарова: зовнішній складається з органічної речовини, середній – з вапнистих призмочок (арагоніту) і внутрішній – перламутровий. У прісноводних черевоногих перламутровий шар редукований. На поверхні черепашки може утворюватися зовнішня скульптура, що виражається у появі радіальних чи спіральних зморшок та різноманітних виростів. Черепашки молюсків, особливо мешканців тропічних морів, наприклад конусів чи мурексів, використовують як сувеніри, з них виготовляють ґудзики та прикраси. 

       У давнину з молюска мурекса люди добували цінний барвник — пурпур. Одяг, пофарбований пурпуром, могли носити тільки представники царських династій. Один грам пурпуру можна було добути з десяти тисяч молюсків, тому пофарбований одяг коштував дуже дорого. З пурпуру також виготовляли косметику, фарби для розпису і червоне чорнило для царів. 

       4. У черевоногих розрізняють три основні форми черепашки: ковпачковидну, спірально-площинну і спірально-конічну. Ковпачковидна черепашка має форму конічного двобічносиметричного ковпачка. Поверхня її гладенька або ребриста, з добре видимими лініями наростання. Спірально-площинна має вигляд завернутої в одній площині трубки, а спірально-конічна черепашка найбільш типова для черевоногих. Вона являє собою вапнисту трубку, закручену в конічну спіраль, що замкнута на вершині. Розширена частина черепашки зветься апертурою. Оборот, на якому розміщена апаратура, зветься останнім, а усі інші, що розташовані над ними, утворюють закрутку. Якщо обороти тісно з`єднуються один з одним, то всередині черепашки утворюється стовпчик – вапниста вісь. Якщо обороти не торкаються між собою, то їх називають розімкнутими, а черепашку розгорнутою. Апертура може бути без сифонного каналу або з ним.

Перші черевоногі з`явились в кембрії. В той час вони мали переважно спірально-площинну черепашку. 

       5. Класифікація сучасних черевоногих грунтується на будові органів дихання, нервової системи, серця і ноги та поділяється на 3 підкласи: передньозябрових, задньозябрових і легеневих.

       Передньозябровими звуться тому, що у них зябра знаходяться попереду серця (ближче до апертури). Вік існування – від крейдяного періоду до теперішнього часу.

       Задньозяброві мають одне зябро, що розташоване позаду серця, або воно зовсім відсутнє і дихання відбувається усім тілом. Характерно, що у задньозябрових черепашка розвинена слабо. Це виключно морські молюски.

       Легеневі мають черепашки різноманітної форми. Іноді вони відсутні. Замість зябер у них легені, хоча вони представлені і наземними, і водними формами. 

       6. Орган рівноваги, такий важливий для тварин, у черевоногих молюсків розташований у нозі. 

       7. У деяких хижих морських видів, що живляться іншими молюсками, до складу слини входить сірчана кислота, що розчиняє черепашку жертви, або отрута, яка її паралізує. 

       Слинні залози тропічного молюска з роду Конус виробляють смертельну для людини отруту. Порівняно невеликі розміри їхніх молекул полегшують їх лабораторний синтез. Ці якості роблять токсини конусів об'єктом для досліджень в області неврології, так як являють значний інтерес для розробки лікарських препаратів.

       8.  У черевоногих зуби відсутні, але у ротовій порожнині розташований особливий орган, який подібний до язика, але з роговими зубчиками. Назва цього органу - радула, що за функцією нагадує тертку. За біологічними ознаками, вона являє собою базальну пластинку, яка лежить на поверхні язика (або на вирості глотки), на якій розташовані численні (до 75 000) хітинові зубчики. Кількість, форма та розташування зубів є важливою систематичною ознакою. По мірі того, як передні зуби стираються, позаду в радулярній сумці утворюються нові. Радула може переміщуватись вперед та назад в ротовій порожнині, а також трохи висуватись назовні. Зрозуміло, що радулою молюски зішкрібають органічні частинки з твердих субстратів та подрібнюють їх. 

       9. Черевоногі користуються попитом у медицині. Цілюща сила секрету равликів відома давно. Вважають, що ці дуже древні види тисячами років виробляли імунітет до найнебезпечніших захворювань і пристосовувалися до будь-яких умов життя. Сама раковина цих молюсків завжди вважалася еталоном краси і гармонії. Крем з черевоногих молюсків володіє відновлюючими властивостями, стимулюючи регенерацію клітин епідермісу, прискорюючи загоєння рубців, опіків і мікротравм. Алантоїн, яким багатий слиз молюсків, запускає механізми оновлення, даруючи клітинам нове життя, надаючи пружність і помітно підтягуючи овал обличчя.

       10. Досить цікавим є молюск каурі, який дав своє ім’я фарфору. Їхні черепашки відрізняються надзвичайною різноманітністю варіантів малюнків і забарвлення. В Європі каурі були добре відомі під назвою «порцеллета», «порцеланна», «порцеллан», «пор селен» тощо. Таку назву зараз у цих країнах має і фарфор: можна сказати, що він отримав свою назву від каурі. 

       Вважають, що каурі були попередником доллара. У перші десятиліття переселенці з Європи в Північну Америку в торгівлі з індіанцями і між собою використовували гроші «вампу» — нашиті на шкіряний пояс черепашки каурі. Марко Поло розповів, що в Китаї та Індії ці черепашки (нанизані на шнурок) використовувались як гроші. І справді, каурі були розмінною монетою в основному із середини II тисячоліття до III ст. до н. е. У Тибеті цей звичай проіснував до XII ст. н. е., а в Таїланді — аж до XIX ст.!

       11. В акваріумістиці поширені саме черевоногі молюски, які  виконують і естетичну, і очищаючу, і біотичну функції. Наприклад, це ампулярії, меланії, котушки та ставковики. Крім того, черепашки переважно черевоногих молюсків, є об'єктами широко поширеного у світі виду колекціонування, яке було започатковане ще у часи античності, а найбільшої популярності досягло у епоху Великих географічних відкриттів. У середині XIX століття в інтер'єрі вікторіанських будинків неодмінно була присутня засклена шафа, в якій поруч зі скам'янілостями та мінералами виставлялися черепашки морських молюсків. Такий вид колекціонування залишається популярним і в наші дні.

      Я вважаю, що можна віднайти ще багато цікавих відомостей про черевоногих молюсків. Успіхів!