Настала осінь. Кожного дня учнів біля нашої школи зустрічають привабливі на погляд та акуратно підстрижені кущі сніжноягідників.  Ще з дитинства мені пам’ятаються ці рослини, що  покривалися безліччю білосніжних плодів-кульок. Не зовсім розуміючи, що це за порожнисті м’які плоди, ми були у захваті. Діти сьогодні відчувають те ж саме, вони радісно дивуються, що при роздавлюванні кожна ягідка видає ефектні звуки.
 У нас на Україні ростуть  3 види:
- сніжноягідник білий;
- сніжноягідник кулястий;
- сніжноягідник західний. Всі види, зокрема сніжноягідник білий, культивують у садах і парках як декоративні. Бувають рослини не тільки з білими, але і з рожевими ягодами. Однак виявилося, що сорт з рожевими ягодами менш зимостійкий, ніж з білими. Пару зим перезимовує нормально, а потім підмерзає або вимерзає дощенту. Правда, поступово відходить і йде в ріст. Крім того, сніжноягідники добре стрижуться, утворюючи кущі різної форми. Але і нестриженими вони дуже гарні.
 Сніжноягідник білий  належить до родини жимолостевих і вирощують його переважно як декоративну культуру. Кущі швидко розростаються, достигають висоти 1,5-2 м, дають велику кількість довгих тонких пагонів коричнево-сірого кольору. Цілокраї листки яйцеподібні, іноді виїмчасто-лопатеві, розміщуються на гілках супротивно. Влітку в пазухах розвивається по кілька квіток. Почерговий розвиток їх до верхівки пагонів створює довгий період цвітіння - з середини червня до кінця серпня.

 Квітки дрібні, зібрані в густі китиці, що розташовані по всій довжині пагонів. Завдяки цьому чагарник в період цвітіння дуже гарний. Кожна квіточка окремо живе приблизно два тижні, а потім починає дозрівати плід - соковита кістянка у вигляді кульки близько 1 см в діаметрі. Коли визрівають всі плоди, то їх на кущі дуже багато і тому здалеку здається, що кущ укритий снігом. Звідси і назва рослини. Плоди діаметром до 1,5 см, зберігаються на гілках взимку. Вони неїстівні. Гілки з гронами білосніжних ягід красивими дугами пригинаються під їхньою вагою до землі. Не звернути увагу на них просто неможливо, тому що це дуже красиво. Якщо посадити кілька штук по периметру ділянки, то вони з'єднаються і утворять ефектний живопліт. І ще сніжноягідник димо- та газостійка рослина, і тому його корисно використовувати в озелененні населених пунктів.
 На початку XIX ст. відомий діяч культури України І.М. Каразін біля Валок у Харківській обл. створив парк з великим набором нових цінних деревних порід. У ньому нараховувалось близько 400 видів дерев та кущів. Цей „каразінський сад”  зберігся до наших часів з багатьма старими екзотами – буком, чорним горіхом та веймутовою сосною. Саме у цей сад вперше в Україні було інтродуковано сніжноягідник білий.
 Як показує досвід, рослини сніжноягідника білого набагато краще зростають на освітлених ділянках, за умов нормального зволоження ґрунту. Високий декоративний ефект спостерігається у великих групах, неформованих живоплотах, складних пейзажних групах з деревами, що мають ажурну крону (наприклад, з березою повислою), а також у складних композиціях з іншими видами та гібридами.

Сніжноягідник – медонос

 Сніжноягідник білий – високопродуктивний медоносний чагарник, що утворює багато пагонів, на яких вже в рік посадки, з другої половини червня до осені, з'являються невеликі разові квітки, що сильно привертають бджіл. Квітки розміщуються по декілька штук у пазухах листя. Дрібні рожево-червоні квітки виділяють велику кількість нектару. На кущах цієї рослини можна бачити багато бджіл у будь-яку пору дня, за посушливої погоди чи після дощу. Спостереження за відвідуванням квіток бджолами та вивчення біологічних властивостей цвітіння свідчать про високу «нектаровидільну» здатність цієї рослини, тому їхня медпродуктивність становить 200-400 кг/га меду. Чим більше приріст пагонів, тим довше цвітіння і збір нектару. Виділення нектару характеризується стійкістю і менше залежить від впливу несприятливих умов погоди, чим у інших медоносів. Цей медонос невибагливий до ґрунтів, добре розмножується насінням, живцями і кореневими нащадками.
 Хімічний склад  сніжноягідника вивчено недостатньо, але відомо, що він застосовується в фітотерапії країн Західної Європи, Північної Америки та гомеопатії як протизапальний, антиоксидантний та імуностимулюючий засіб. Відомо, що  плоди сніжноягідника білого містять гідроксикоричні кислоти, кумарини, флавоноїди, іридоїди, зокрема,  логанін та секологанін, які  проявляють різнобічну фармакологічну дію. З цієї точки зору  сніжноягідник білий заслуговує на поглиблене хімічне вивчення сніжноягідника білого з метою створення нових лікарських засобів.