Пошук:
Автор Pavlenko | 13 марта 2012 | Коментарів: 0 | Переглянуто 4472
Рубрика: Корисна інформація / Різне

Що являє собою квітковий пилок?

Квіткові рослини продукують велику кількість пилку. Одна квітка яблуні містить близько 100000 пилинок, сережка берези – 6  млн., квітки кукурудзи – 50 млн. пилкових зерен. Особливо багато пилку дають дуби, в’язи та інші високі дерева. У сосновому лісі навесні повітря дуже насичене пилком. Щорічно в наших садах, парках, лісах, на полях, луках пропадає сотні тисяч продукту, що має надзвичайно цілющі властивості.
 Ще у 1940 році було запропоновано прилад, що вловлює пилкові зерна рослин. Це пристосування розміщували біля вуликів. За день від бджолиної сім’ї можна отримати 100 г пилку, взятого з різноманітних квітів, а за літній сезон – до 6 кг.
 Пилинки відрізняються за формою, розмірами та кольором. Їхнє забарвлення залежить від кольору квітки: у дзвоників – фіолетове, у яблуні та малини – біле, у конюшини та волошки – коричневе, у мальви – синє, у груші та персика – червоне, у шипшини, ліщини, агрусу – золотисто-жовте.
 Пилок розвивається в пиляках тичинок – це порошок, що складається з пилкових зерен. Пилкові зерна - це чоловічі гаметофіти рослини. Вони складаються з двох клітин з гаплоїдним набором хромосом - вегетативної, з якої розвивається пилкова трубка та генеративної, з якої розвиваються спермії. Ці клітини оточені клітинною стінкою, яка містить багато целюлози і називається інтиною та міцною зовнішньою стінкою, що складається в основному зі спорополеніну, та називається екзиною. Екзина буває вкрита потовщеннями у вигляді виростів, горбочків, шишечок, сіточки, і має тонші місця та невеличкі отвори - пори. За формою пилинки можуть бути кулясті, овальні, трикутні, паличковидні тощо. Форма, розміри та особливості поверхні у пилкових зерен дуже різноманітні. Пилкові зерна голонасінних мають крильця. Отже, кожне пилкове зерно вкрите подвійною оболонкою, зовнішньою та внутрішньою. Міцна оболонка захищає клітини протягом всього шляху: від тичинки однієї квітки до маточки іншої. Вивченням пилку займається наука палінологія. Таким чином, квітковий пилок – сукупність пилкових зерен - чоловічих елементів квіток. Цим і обумовлено природою призначення - забезпечити початок життя нового покоління рослини -  найбільш відповідальний і складний період розвитку.
 Розвиток пилкових зерно завершується після досягнення пилковою трубкою зародкового мішка, в який і потрапляють обидва спермія, що беруть участь в подвійному заплідненні. У більшості насінних рослин пилкові зерна одиночні, у деяких з'єднані по 2, по 4, по 8-12-16-32.

Цілющі властивості пилку.

 Квітковий пилок – це незамінне джерело білкового живлення. За вмістом білку та інших важливих сполук він перемагає насіння деяких зернових культур, а за біологічною цінністю перевершує властивості білка, що міститься у молоці. Кожна пилинка містить:
- амінокислоти;
- із вуглеводів - глюкозу, фруктозу, сахарозу, крохмаль;
- із жироподібних речовин – лецитин, холестерин, вісцин та лауринову, міристинову, пальмітинову та стеаринову жирні кислоти;
- ферменти;
- мінеральні сполуки, в яких майже всі елементи таблиці Д.Мендєлєєва. 
 Крім цих речовин до складу пилку входять вітаміни групи В, нікотинова і фолієва кислоти. Вітаміну Е в ній у 20 разів більше, ніж у моркві. В пилку деяких рослин містяться гормональні речовини, наприклад, жіночий статевий гормон – естрагон. Це робить його особливо цінним при вікових гормональних спадах, пов’язаних зі старінням організму і патологічними порушеннями роботи залоз внутрішньої секреції. Пилок також містить різні фосфоліпіди, які є і в напівпроникних мембранах клітин людського організму. Ці речовини сприяють регулюванню надходження іонів, беруть участь в процесі обміну речовин. До складу пилку входять і фітостерини (0,5-1,5%), що мають протиатеросклерозну дію і є антагоністом холестерину в організмі людини.
Завдяки цілющим властивостям пилку, у деяких країнах його використовують як ліки, ним насичують вершкове масло та мед і дають дітям. Відомий французький учений А.Кайяс писав, що таємниця пилку – це таємниця рослини, якою природа наділила їх для збагачення життєвих сил людини. У медичній літературі існують списки захворювань, при яких вживають пилок певних рослин. Вчені виділили в пилку речовини, що мають антибіотичні властивості по відношенню до ряду мікроорганізмів. Отже, квітковий пилок може претендувати на провідне місце серед природних продуктів, що володіють запасом біологічної енергії. 
Властивостями пилку цікавились не лише французькі вчені, але й шведські, іспанські, румунські… Практично немає ні однієї системи органів людини, де б у більшій чи меншій мірі не допомагав квітковий пилок. У Сполучених Штатах Америки Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів не дозволяє виробникам пилку використовувати його для здоров'я, через те, що відсутні достатні науково обгрунтовані докази. До того ж, існує небезпека алергії, може мати місце небезпека від забруднення пилку пестицидами, а при неправильному зберіганні - забруднення грибами та бактеріями.

Пилок допомагає.

За існуючими в класичній генетиці уявленням, пилок несе тільки генетичну інформацію, і кількість пилку, що потрапляє на жіночі квітки, не грає ролі, оскільки для запліднення досить одного пилкового зерна. У 1977 році В. Геодакян припустив, що кількість пилку, що потрапляє на квітки, може нести також і екологічну інформацію про ситуацію в ареалі. Велика кількість пилку говорить про оптимальні умовах середовища: центр ареалу, багато чоловічих рослин, хороші погодні умови для росту, тоді як мала кількість пилку, навпаки, несе інформацію про несприятливі умови: це буває або на периферії, де сильно падає щільність популяції, або в центрі, при настанні там екстремальних умов, коли в першу чергу вимирають чоловічі особини.
Кількість пилку може визначати співвідношення статей, дисперсію і статевий диморфізм популяції рослин. Велика кількість пилку призводить до зменшення цих характеристик і стабілізації популяції. Мала кількість веде до їх збільшення і дестабілізації популяції.
Зі збільшенням кількості пилку зменшується число чоловічих рослин в потомстві і навпаки. Кількість пилку залежить від щільності посадки рослин, тому в густих посадках повинна збільшуватися частка жіночих рослин.
Залежність різноманітності фенотипів потомства від кількості пилку було виявлено Д. Тер-Аванесяном в 1949 році у бавовнику і пшениці. У цих видів при заплідненні малою кількістю пилку спостерігалося збільшення різноманітності потомства.
 Пилок використовується у криміналістиці, тому що він може дати багато інформації про колишнє місцезнаходження людини чи об'єкта. Регіони світу, і навіть окремі близькі території з певною характерною рослинністю, будуть мати відмінний набір видів пилку. Також, наявність пилку може свідчити про конкретний місяць, в який на певний об'єкт потрапив пилок. Крім цього, мав місце випадок, коли наявність на одязі злочинця пилку одного з видів рослин, які ростуть лише на певній території, допомогла довести його присутність на місці злочину.
  Виробникам зброї було запропоновано вкривати кулі пилком або спеціальним покриттям із пилку та оксиду металу. Завдяки тому, що пилкові зерна дуже липкі, і завдяки властивостям їх оболонок, пилинки не руйнуються при пострілі. Вони прилипають до одягу та рук особи, яка мала справу з такими кулями, і завдяки цьому можуть спростити розслідування злочинів скоєних з допомогою вогнепальної зброї. Згідно з дослідженнями науковців пилок дуже важко змити. Втім, для реалізації такого проекту виробники зброї повинні використовувати рідкісні види пилку або спеціальні суміші пилку з оксидами, а слідчі повинні мати спеціальні прилади для визначення пилку тих рослин, яким він належить.
 Квітковий пилок - це один з основних харчових продуктів бджоли. Бджолина сім'я потребує від 15 до 55 кг пилку на рік. Прилетівши на квітку, бджілка треться об тичинки і збирає на себе пилок. Потім лапками зчищає його і відправляє до рота, де змочує слиною, при цьому вносить до нього свої ферменти та знешкоджує алергени, формує маленьку грудочку і вкладає цю грудочку до пилкового кошика на задніх лапках. Тому такий пилок називається бджолиним обніжжям. Пасічник робить перешкоду на вході до вулика і грудочка обніжжя потрапляє до пилкозбірників. У такому вигляді пилок можна побачити у продажу. Висушений пилок слід зберігати не більше 1 року при температурі 0-14 С. Якщо зберігати пилок правильно, то через півроку він втрачає 20-25%  цілющих властивостей, через один рік – 40-45%, через 2 роки пилок втрачає всі цілющі властивості.
 

скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Обмеження та запобігання самозапиленню у рослин Обмеження та запобігання самозапиленню у рослин
 Cамозапилення, особливо постійне, розглядається як вторинне явище, викликане умовами середовища, несприятливими для перехресного запилення....
Добова ритміка цвітіння злакових Добова ритміка цвітіння злакових
 Поєднання розсіювання пилку у особин кожного виду злаків в межах обмеженого часу, іноді дуже короткого, досить підвищує шанси запилення...
Значення розподілу статевості у квіткових рослин Значення розподілу статевості у квіткових рослин
 ...але насправді у багатьох видів квіткових рослин наявні свої таємниці у досягненні мети: як вижити і продовжувати займати панівне становище...
З чим пов’язана наявність у тварин різних виростів у вигляді гачків, шипів, щупиків, жал, кошичків, присосок …? З чим пов’язана наявність у тварин різних виростів у вигляді гачків, шипів, щупиків, жал, кошичків, присосок …?
 Спосіб  життя багатьох представників тваринного світу  пов’язаний із наявністю певних пристосувань у вигляді виростів: гачків,...
Вітрозапильні рослини (у рамках шкільної програми) 7 кл. Вітрозапильні рослини (у рамках шкільної програми) 7 кл.
За програмою 7 класу на тему «Запилення квіткових рослин» відводиться всього один урок, тому досконало розібратися у даній темі учням важко. Я...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓