Ідіоадаптація – еволюційні зміни будови організму, що мають характер пристосування до певних умов існування і не змінюють рівень його організації.
Наприклад, до ідіоадаптацій у земноводних належать:
- забарвлення шкіри маскуюче або застережливе;
- велика кількість слизових залоз на шкірі, секрет яких забезпечує газообмін та захист від проникнення хвороботворних мікроорганізмів, а виділення отруйних залоз захищає від хижаків;
- короткі передні кінцівки, щоб підтримувати тіло під час сидіння;
- довгі задні кінцівки, для того що відштовхуватись під час стрибання;
- шкірясті перетинки між пальцями задніх кінцівок, що добре для плавання;
- шкірне дихання, що необхідне для перебування у воді (у диханні бере участь лише волога шкіра, суха – ні);
- довгий липкий язик, що прикріплений до дна ротоглотки переднім кінцем, слугує для уловлювання рухливої здобичі і викидається назовні за допомогою спеціальних м’язів;
- кришталик в оці має вигляд двоопуклої лінзи, що дає можливість фокусуватись на віддалених предметах;
- рухлива повіка завдяки якій жаби часто мигають, щоб зволожити поверхню ока;
- очі випуклі і беруть участь у проштовхуванні їжі до стравоходу;
- погано розвинений мозочок, тому на суходолі жаби рухаються досить одноманітно;
- зміна забарвлення всього тіла або окремих його частин на період розмноження, що свідчить про наявність у земноводних кольорового зору; - наявність резонаторів у самців для підсилювання звуку;
- склеювання ікринок між собою завдяки набряканню оболонок кожної ікринки, що забезпечує краще виживання;
- оболонки ікринок драглисті, що допомагає їм утримуватись біля поверхні води, крім цього верхня частина ікринок темна, а нижня світла, що забезпечує темному кольору більше уловлювати сонячного проміння.скачать dle 10.3фильмы бесплатно