Сучасний етап у розвитку цивілізації характеризується не тільки лавиноподібним наростанням обсягу інформації, але і прагненням прискорити процеси інформаційного обміну. Володіння інформацією є необхідною умовою для вибору адекватної  поведінки, робить людину більш успішною і створює відчуття захищеності.
 Особливістю сучасного етапу розвитку біологічної освіти в світі є провідна роль розумової діяльності, перехід до когнітивного суспільства та  використання своїх знань в різних галузях людської діяльності, в галузі охорони здоров'я та захисту навколишнього середовища. Когнітивно-креативна освітня технологія є загальнопедагогічною індивідуально орієнтованою технологією, що забезпечує розуміння дитиною навколишнього світу шляхом формування системи пізнавальних логічно-творчих схем, необхідних для успішної адаптації в сучасному інформаційному суспільстві.
 Центральною проблемою мого викладання біології в школі є постійний пошук таких методів, форм і прийомів навчання, які, перш за все, спрямовані на досягнення учнями розуміння навчального матеріалу. Мої дослідження переконали мене в тому, що необхідно зайнятися створенням творчої когнітивної технології, що забезпечує розуміння дітьми навчальної інформації у сучасному високотехнологічному і швидкозмінюваному світі.
 Актуальний рівень когнітивного розвитку істотно відрізняється у різних учнів. На мій погляд, це є основною причиною навчальних утруднень. Взаємодія людини з інформацією сильно відрізняється від повної об'єктивної фіксації сприйманих даних. Швидше воно нагадує спостереження за навколишнім світом за допомогою кривого дзеркала, складеного з різних осколків довільної форми.
 Когнітивно-креативні методи належать до евристичних.  Тобто, пізнаючи реальну дійсність учень виконує такі види діяльності:
- пізнання (освоєння) об'єктів навколишнього світу і наявних знань про нього;
- створення учнем особистісного продукту освіти як еквівалента власного освітнього приросту;
- самоорганізація попередніх видів діяльності - пізнання і творення.
 Тому при виконанні цих видів діяльності проявляються відповідні якості особистості:
1) когнітивні (пізнавальні) якості - вміння відчувати навколишній світ, задавати запитання, відшукувати причини явищ, позначати своє розуміння або нерозуміння питання;
2) креативні (творчі) якості - натхнення, фантазія, гнучкість розуму, чуйність до протиріч; розкутість думок і почуттів, рухів; прогностичність; наявність своєї думки.
 Основним завданням когнітивної технології є створення умов для розуміння кожним учнем сприйманої інформації, тобто формування інформаційної компетентності учнів, під якою розуміється сукупність умінь використовувати інформацію. Вона включає:
- здатність сприймати інформацію, що надходить з різних джерел;
- вміння викладати власні думки у відповідності з нормами мови і правилами логіки;
- вміння анотувати (здійснювати короткі структуровані записи змісту книг, статей, усних виступів, теле, відео та інших матеріалів з її критичним аналізом;
- вміння здійснювати збір інформації по заданій проблемі;
- вміння здійснювати зіставлення інформації, отриманої з різних джерел, по заданих критеріях;
- вміння використовувати технічні засоби отримання інформації;
- вміння використовувати програмні засоби отримання інформації;
- вміння планувати і проводити спостереження та експерименти для збору інформації.
 На основі даних, отриманих за допомогою перерахованих вище видів моніторингу, визначаються рівні когнітивної та загальнонавчальної пілготовки школяра до засвоєння нової інформації. По кожному з цих параметрів виділяються три рівні:
 1) Низький - коефіцієнт інтелекту нижче норми, низький рівень інтелектуальної лабільності, не вміє виявляти основні види зв'язків між поняттями, класифікувати їх за різними підставами, відокремлювати істотні ознаки понять від несуттєвих, не здатний до логічних умовиводів, застосовує стратегії сканування при формуванні понять.
 2) Середній - коефіцієнт інтелекту в нормі, середній рівень інтелектуальної лабільності, у вирішенні завдань на діагностику вербального інтелекту не стабільний, деякі види завдань виконує краще, ніж інші, допускає помилки в логічних умовиводах, вдається до різних стратегій при формуванні понять.
 3) Високий - коефіцієнт інтелекту вище середнього, середній або високий рівень інтелектуальної лабільності, у вирішенні завдань на діагностику вербального інтелекту стабільний, допускає незначну кількість помилок в логічних умовиводах, використовує, в основному, стратегії зосередження при формуванні понять.
 На підставі аналізу джерел інформації в когнітивній технології виділяються три рівні якості навчальних матеріалів:
 1) низький - відсутнє обгрунтування вихідних суджень, висновки викладаються без доказів, при викладі матеріалу не враховуються когнітивні можливості учнів, не виділяється когнітивна інформація, призначена для інтелектуального розвитку учнів; такий текст учні можуть тільки вивчити, не розуміючи його змісту;
 2) середній - у тексті присутні деякі з необхідних елементів, як правило, він відповідає когнітивним можливостям середнього учня, але в ньому відсутня інформація, призначена для формування способів мислення в досліджуваній предметній області, не виділяються в явному вигляді нові види зв'язків і відносин між поняттями;
3) високий - у змісті виділені вихідні судження і наведено їх обгрунтування, висновки з вихідних суджень отримані за допомогою логічних умовиводів; текст відповідає когнітивним можливостям середнього учня і в нього введені питання для діагностики розуміння з гіперпосиланнями для корекції засвоєння при отриманні помилкових відповідей; нові види зв'язків і відносин між поняттями, й’’в тексті дані різні форми кодування однієї і тієї ж інформації, представлені граф-схеми, що зв'язують нові поняття з раніше вивченими.
 Тому у моїй педагогічній діяльності як вчителя біології і виникла необхідність використання освітньої технології, яка дозволила б керувати процесом формування інформаційної компетентності, адаптуючи зміст, методи, організаційні форми і засоби навчання до когнітивних можливостей кожної дитини.
 Отже, яким би активним, ефективним або творчим не був метод навчання, він не є самоціллю. Головне, заради чого застосовуються методи навчання – це продуктивна діяльність та особистісний ріст учня відповідно до його індивідуальних можливостей.