Трепанги – досить дивні істоти, яких можна зустріти в морях: Жовтому, Японскому, Східно-Китайському, біля Тихоокеанского узбережжя Японії, біля південного узбережжя Сахаліну. Основна маса мешкає на глибинах менше 20 метрів, недалеко від берега, але знаходили їх і на глибинах до 150 м. Слово «трепанг» - малайська назва деяких висушених голотурій - тварин, які разом із морськими зірками і морськими їжаками належать до голкошкірих. Схожі трепанги на величезну гусінь. Їх тіло прикрашене рядами спинних конічних виростів або шипів, що закінчуються білими колючками. Тому й має трепанг надто своєрідний вигляд. Їх ще називають морськими кубишками або морськими огірками. Трепанг дійсно чимось нагадує великий пупирчастий огірок. Але все-таки, він більше схожий на гусінь. 
Забарвлення тіла варіює від світло-жовтого до темно-коричневого, інколи із червонуватим або зеленуватим чи мармуровим відтінком. Часто ці тварини надають перевагу великому камінню і пологим схилам, хоча зустрічаються і на мілководді. Було підмічено, що на каменях і скелях вони частіше бувають коричневими, на мулистому грунті - із зеленуватим відтінком. Довжина тіла досягає 20-30 см, а наприклад,  далекосхідні трепанги найбільші і досягагають до 43 см в довжину, до 9 см у ширину та маси до 1,5 кг.
Коли спостерігати за ними, вони здаються нерухомими. Але якщо уважно придивитися, то можна помітити, що вони досить повільно рухаються, заглядаючи в кожну ямку. Такі ямки служать для трепангів чимось на зразок тарілок з кашею.
У передній частині тіла розміщений рот, оточений віялом добре розгалужених щупалець. Повільно рухаючись по дну, трепанги щупальцями захоплюють верхній шар грунту, або зчищають з каменистої поверхні рослинні залишки чи дрібних тваринок, тобто належить до  детритофагів - тварин, які знаходять їжу на поверхні морського дна. Потім вправно щупальцями відправляють їжу в рот. Разом з органічними частками трепанг відправляє в рот і звичайні піщинки, від чого його стравохід зазвичай туго набивається піском. Але піщинки не зовсім марні. Вони усіяні бактеріями, які необхідні тварині.
Травна система трепанга може перетравлювати велику кількість низькокалорійної їжі. Його травна трубка, згорнута в тугу спіраль, якщо її розправити, витягнеться більше ніж на метр. Морський грунт містить мало поживних речовин, тому трепангам доводиться пропускати через себе величезну кількість грунту, щоб задовольнити свої потреби. За рік один трепанг, обшарюючи щупальцями морське дно в пошуках їжі, пропускає через себе до трьох відер піску. Протягом року активність харчування у трепангів змінюється. Кращий апетит у них навесні. Влітку і на початку осені вони годуються менше. Протягом доби трепанг харчується без перерви. Під час досліджень вдалося виявити, що найбільш активно він годується вночі і після полудня.
Для того щоб прогодувати себе, трепанг повинен дуже багато рухатися. Переміщається він за допомогою маленьких "ніжок", густо розміщених на нижній, плоскій поверхні його тіла - "підошві". Ці ніжки приводяться в рух складною системою, яка працює як гідравлічна машина. Трепанг рухається як гусінь: спочатку тварина підтягує задні ніжки і міцно присмоктується ними до грунту, як би впирається в нього, потім посилає вперед хвилю скорочень м'язів, відриває від дна ніжки середньої, потім передньої частини тіла і викидає тіло вперед. За один "крок" трепанг просувається на відстань мізинця. На багатих кормових полях він подовгу затримується і жирує. Якщо знаходиться органічна речовина в глибині грунту, він добирається до неї, викопуючи глибоку ямку. Вони здатні оцінювати кількість корму на різних ділянках за допомогою чутливих рецепторів.
 Трепанг - мирна  тварина. Якщо взяти його в руки, тіло починає дуже скорочуватися. Шипами можна вколотися, правда від дотику шиповидні вирости неначе десь зникають. При цьому зовні красива тварина перетворюється на безформну слизьку і неприємну масу, схожу на велику картоплину.
 Ці цікаві тварини здатні витримувати великі коливання температури, від мінусових до плюсових. Якщо трепанга вморозити в лід, а потім поступово розморожувати, він оживе. Стійкий він і до нестачі кисню у воді. Але ось до зниження солоності трепанг, як і всі голкошкірі, дуже чутливий. Він любить воду, солоність якої близька до нормальної океанічної, тобто містить 35 грамів солей у літрі. Трепанг переносить без помітних наслідків зниження солоності до 20 грамів в літрі, але з подальшим опрісненням води в його організмі наступають зміни. Якщо його покласти відразу в прісну воду, то він викидає всі свої нутрощі назовні і гине.
Стінки тіла трепангів товсті, але досить гнучкі, бо утворені товстою шкірою, що містить численні вапняні утворення - спікули, які надають їй щільності і пружності. Спікули схожі на дірчасті башточки і диски, тому на дотик трепанг нагадує тенісний м'яч. У товстому шкірястому мішку укладені всі внутрішні органи. Розвинута мускулатура залягає безпосередньо під шкірою, тобто завдяки м’язовому шару ці тварини мають промислове значення.
 Нереститься трепанг в другій половині літа, коли вода нагріється понад 20 градусів. Над трепангами, що нерестяться, клубочиться рожева хмаринка. У ній і зароджується життя нового покоління. Личинки плавають у воді, безперервно видозмінюючись. Через 18 днів це вже мальки. Вони щетинисті на дотик, так як вапняні башточки проступають назовні крізь шкіру. Щоб перетворитися на малька, личинка трепанга повинна прикріпитися до водорості. Там і живуть мальки поки не виростуть. Кожен "кущ" водоростей - це свого роду дитячий садок трепангів, які там знаходяться в безпеці.  Дорослі трепанги після нересту, виснажені й худі, забираються в укриття і відлежуються до жовтня. Мальки трепанга ростуть дуже повільно. За рік виростають завбільшки з жолудь, за два роки - з ялинову шишку. Лише через 4-5 років трепанг досягає ваги 200 г, стаючи дорослим. Живе він 8-10 років.
 З давніх пір трепангів вживають в їжу. Згадка про них зустрічається в стародавніх і середньовічних китайських текстах. Китайська медицина приписувала цим тваринам стимулюючі, тонізуючі і зміцнювальні властивості, його використовували ще як лікарський засіб. По-китайськи трепанг зветься "хей-син" - "морський корінь".  Вченими було доведено, что ці тварини містять біологічно активні речовини, хімічний склад яких подібний до речовин, які знаходяться у всім відомому нам «корені життя» - женьшені. Їх добувають та спеціально обробляють, готуючи вішукані страви, які мають приємний і специфічний смак. Експортується в сушеному вигляді.  Є делікатесом в японській, корейській, китайській кухні.
 Дивна здатність трепанга до регенерації. Розрізаний на три частини і кинутий у воду, він заповнює відсутні частини свого тіла. Кожен шматок перетворюється на цілу тварину. Відновлення займає від трьох до семи місяців.  На здатності до регенерації заснований один з перших способів штучного розведення трепанга. Ця властивість дуже цікавить сучасних вчених.