Біофільтратори – водні організми, спосіб живлення яких – це відціджування з води харчової маси. Ця маса називається:
- детрит – дрібні залишки відмерлих рослин і тварин;
- мікропланктон – протисти, бактерії, дрібні рослини і тварини.
До біофільтраторів відносять представників різноманітних таксономічних груп тварин: губки, ракоподібні, комахи, двостулкові молюски, асцидії, деякі види риб, вусаті кити. Більшість тварин-фільтраторів ведуть прикріплений до субстрату спосіб життя або дуже малорухливі, за винятком риб та китів.
Механізм фільтрації у різних груп тварин різний:
1. Мохуватки – водні сидячі колоніальні безхребетні тварини. Колонії мають велику різноманітність форм: одні обростають такі поверхні як камені, раковини у вигляді кірочок та комочків, інші мають віялоподібний, деревоподібний чи кущеподібний вигляд. Кожна особина колонії заключена у вапнякову, хітинову або драглисту лунку. Через її отвір витягується передня частина тіла особини, яка має ротову поверхню з віночком війчастих щупалець. Рухами війок вони створюють потік води, який приносить до рота тварини їжу – дрібний планктон чи детрит.
2. Асцидії – мішкоподібні тварини, довжиною від 0,1 мм до 30 см. Їхня глотка має численні щілини, що відкриваються в атріальну порожнину, яка поєднується із зовнішнім середовищем сифоном. Через нього асцидії всмоктують воду в порожнину, де з неї відфільтровується їжа. Після цього фільтрована вода виділяється через інші отвори.
3. Планктонні рачки фільтрують воду з допомогою багаточисленних щетинок, розміщених на грудних кінцівках.
4. Двостулкові молюски завдяки роботі війчастого епітелію мантії, зябер та ротових лопастей забезпечують постійний приток води через ввідний сифон та мантійну порожнину; з неї вода профільтровується через дрібні пори пластинчастих зябер.
5. Риби пропускають воду через фільтр зябрових тичинок.
6. Фільтраційний апарат вусатих китів утворює велетенське сито із 130-140 пар рогових трикутних пластин, внутрішній край яких розділений на щетинки або бахрому, за допомогою язика кит витискає проковтнуту воду із рота; осілі на бахромі дрібні організми проштовхуються язиком у вузьку глотку, не пропускаючи великої здобичі.
Значення біофільтраторів у природі велике. Завдяки їхній діяльності вони виконують роль природних очисних систем, тобто здійснюють біологічну очистку води. Встановлено, що мідії, які заселяють 1 кв.м дна, за добу можуть профільтрувати до 280 куб.м води. Морський мікроскопічний рачок каланус може за добу очистити до 2 л води. Чистоту вод озера Байкал вчені пов’язують із фільтраційною діяльністю планктонного рачка епішури. Біоти Світового океану через поживні і дихальні системи двічі на рік пропускають всю масу води океану.
Таким чином, біофільтратори завдяки такому специфічному способу живлення – фільтрації – відіграють своєрідну роль очисних систем водного середовища.скачать dle 10.3фильмы бесплатно