Пошук:
Автор Pavlenko | 29 июня 2011 | Коментарів: 0 | Переглянуто 26648
Рубрика: Корисна інформація / Рослинний світ

Чи все ми знаємо про огірки?

     Огірок – однорічна рослина з родини Гарбузових. Ще з дитинства ми пам’ятаэмо як «ходить гарбуз по городу й питається свого роду: ой чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові». Отже, огірок – городня культура. Звідки ж він потрапив до нас? Згідно знань про Центри походження культурних рослин М.І.Вавілова, нам відомо, що огірки походять із Південноазіатського центру, тобто огірки – тропічна рослина. Багато рослин у тропіках є ліанами, тому стебло огірків – швидкоростуча ліана, що сягає завдовжки близько 3 м. Вздовж усього стебла наявні пазушні вусики, за допомогою яких рослина може чіплятися за опору та підніматися вгору. Як теплолюбні, огірки не можуть витримувати зниження температур, оптимальною температурою для розвитку є 200С, при 100С ріст припиняється, а при 00С рослина повністю гине.

         Листки досить великі, з красивими загостреними краями, жорсткоопушені. Квітки жовті, роздільностатеві. Численні жіночі квітки з’являються пізніше чоловічих, але не на основному пагоні, а вже на бічних. Щоб спричинити більш раннє галуження та появу великої кількості жіночих квіток, огудину можна прищипувати. Дехто вважає, що інколи на стеблах багато пустоцвітів? Що це? Це не що інше як чоловічі квіти, без яких не будуть запліднені жіночі. Таким чином, без пустоцвітів не буде і врожаю. Квітки огірків запилюються комахами, в основному бджолами. Але є сорти партенокарпічні, які утворюють плоди без запилення жіночих квіток. Плоди огірків різної форми, різної довжини та різної маси. Шкірка також буває різнобарвною та різною за жорсткістю.  Насіння біле або кремове, до 1 см довжиною.

        Культурне життя огірків налічує близько 6 тисяч років. Але в Індії, в деяких місцевостях до цих пір зустрічаються дикі рослини огірків. На старій індійській мові звучання назви огірка співзвучне з іменем індійського князя, потомство якого за легендою налічувало 60 тисяч дітей. Напевно, це пов’язано з великою кількістю насіння в огірках.

         Із Південно-Східної Азії через Іран, Афганістан та Малу Азію огірок помандрував до Єгипту. Давні єгиптяни шанували цей овоч, його зображення збереглося до сьогоднішнього дня на жертовних столах. В Греції та Римі огірки вирощували цілорічно. Слов’яни першими в Європі гідно оцінили цей овоч та почали його вирощувати. До нас огірок потрапив у ХV ст.. За Петра І існували спеціальні ділянки, де огірки вирощували разом з кавунами і динями. Однією із улюблених страв і Росії була «чорна юшка», що готувалася на м’ясному бульйоні, відвареному в огірковому розсолі. Із ХVІІ ст.. про огірки почали писати як про лікарську рослину. На сьогоднішній день ми чітко знаємо, що про лікувальні властивості огірків зараз не особливо згадують. Часто ми говоримо про огірки, що це суцільна вода – до 97-98%, але ж вода не водопровідна. 2-3%, які залишилися містять каротин, В1, В2, В6, РР, С, крім цього в огірках багато макро- і мікроелементів: К, Са, Na, Mg, Fe, Si, P, … Cаме багатий вміст калію й зумовлює сечогінну дію, поліпшує стан судин, нормалізує кров’яний тиск. Можливо тому люди у дорослому віці полюляють досить великі за розміром огірки, що мають багато мікроелементів. Крім цих елементів, в огірках багато сірки, а це необхідно людям, у яких починається облисіння. Вченими доведено, що вживання огірків поліпшує стан волосся, зубів та нігтів. Огірки також містять йод, який називають огірковим йодом, який здатний попереджувати хвороби щитоподібної залози.  

З історії ніжинських огірків.

         А чи чули, Ви про ніжинські огірочки? Я закінчила Ніжинський педагогічний інститут ім М.В.Гоголя, тому знаю про них багато чого. Наприклад, вважається, що першими селекціонерами, засолювачами і розповсюджувачами ніжинських огірків були місцеві греки, що оселилися тут у середині XVII століття після перемоги українців у Національно-Визвольній війні 1648-1657 років. Тоді спеціальним універсалом від 5 травня 1657  року гетьман Хмельницький надав грекам право на самоврядування, звільнив від сплати будь-яких податків і дозволив не виконувати державні повинності. Греки-прибульці швидко освоїлися і розгорнули широкомасштабну торгівлю в Україні, встановили ділові зв'язки з Австрією, Німеччиною, Італією, Польщею, Росією, Туреччиною, вони розбудовували Ніжин (звели церкву, школу, магістрат) і займались сільським господарством на околицях. Саме з Греції, за переказами, переселенці привезли з собою насіння мініатюрних огірків, незнаних досі в Україні. У заплаві річки Остер вони почали вирощувати ці огірки, відтак солити їх за своїм особливим рецептом. Приготовлені в такий спосіб хрусткі огірочки виявилися чудовою закускою і користувалися популярністю в окрузі, а незабаром вирощування і приготування ніжинських огірків поширилося на ближні села.

         Слава про смакові якості ніжинських огірків швидко росла. У 1787 році російська імператриця Катерина ІІ, відвідуючи Україну, на шляху до Криму, скуштувала ніжинські огірки, які Потьомкін завбачливо наказав приготувати, і дала наказ, виголосивши історичну фразу: Впредь неизменно поставлять нежинские огурцы к царскому столу в Петербург».

         Так ніжинські делікатеси зненацька стали джерелом гарного прибутку для міста, а також засобом збуту іншої місцевої сільськогосподарської продукції. Відтоді місцева огіркова промисловість успішно розвивається, а у 1897 р. поставлено своєрідний рекорд — в Ніжині було засолено 100 вагонів огірків. Соління з Ніжина також почали вивозити до Копенгагена, Берліна, Парижа, Лондона, Стокгольма, загалом до 1917 року продукт поставлявся до 56 країн світу. Уже за СРСР, на основі старого підприємства розпочав роботу Ніжинський консервний комбінат.

         Ніжинський огірок не лише став справжнім брендом, а й візитівкою міста Ніжин і навіть культурним явищем. А у грудні 2005 року за ідеєю Ніжинського місьвиконкому огірку було встановлено унікальний пам'ятник, що за повідомленнями на той час став першим пам'ятником овочу в Україні.

Із історії огіркової справи.

- Огіркові рекорди занесені навіть у книгу Гіннеса. Так найдовший огірок - 1,83 м вирощений в Угорщині й відноситься до китайського різновиду огірків. У приміщенні вдалося виростити огірок вагою більше 6 кг, а на повітрі ненабагато менше - 3,7 кг.

- У старий час, коли огірки були великою рідкістю, турецький султан Магомет Другий, жорстокий і жадібний, одного разу наказав розрізати животи своїм семи підлеглим, щоб довідатися, хто з них з'їв один із присланих йому в подарунок огірків.

         Сьогодні огірки вирощують не лише на присадибних ділянках чи в теплицях, їх все частіше можна побачити на балконах та підвіконнях. З одного стебла можна зібрати до 30-40 дійсно смачних і неповторних плодів.

 

скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Від меню первісної людини до нашого столу Від меню первісної людини до нашого столу
 Древні хлібороби, маючи лише мізерні відомості про кулінарне мистецтво, звичайно, їли овочі та інші частини рослин в основному свіжими, рідше у...
Під знаком огірка Під знаком огірка
 Давні слов’янські племена, які жили на території сучасних Росії, Білорусі та України, що займались землеробством, мали свій 12-річний...
Вітаю Вітаю
     Я вдячна, що Ви завітали на мій сайт - сайт шкільного вчителя біології. Адже школа була, є і буде в житті кожного. Для...
Перелік МАНівських робіт Перелік МАНівських робіт
Перелік МАНівських робіт...
Метод  евристичної бесіди – пошуковий метод Метод евристичної бесіди – пошуковий метод
Учні добувають нові знання в процесі колективних роздумів та узагальнень, спираючись на свої вже існуючі знання. 1. Уявіть, що одна ізольована...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓