Язик – орган м’язової системи.

Язик – орган травної системи.

Язик – орган утворення звуків.

Язик – орган смаку і дотику.

Язик – індикатор стану людини.

Язик людини – окремий багатофункціональний орган організму, але анатомічно – це орган складної травної системи. За будовою він м'язовий орган (16 м'язів), що утворений посмугованою м'язовою тканиною і покритий слизовою оболонкою. Можливо, язик - найбільш рухливий, але ніяк не найсильніший м'яз. При скороченні м'язів його форма змінюється, бо м'язові волокна розташовані в різних напрямках, тому язик може виконувати найрізноманітніші рухи. Піднімаючись догори і притискаючись до піднебіння, він ізолює порожнину рота від носової порожнини, забезпечуючи таким чином поділ ротового і носового дихання.

 Рухи м'язів язика беруть участь у формуванні звуків мови, а також музичних звуків, впливають на артикуляцію і тембр голосу.

Руховим нервом для м'язів язика є під'язиковий нерв (XII пара), чутливим нервом, який сприймає біль, температуру та тактильні відчуття, є язиковий нерв - гілка нижньощелепного нерва (III гілка трійчастого нерва). Язикові гілки язико-глоткового нерва іннервують слизову оболонку кореня язика. Кровопостачання язика здійснюється язиковою артерією, яка є однією з передніх гілок зовнішньої сонної артерії.

Язик бере активну участь в процесі захоплення та обробки їжі в порожнині рота, сприяючи її переміщення при жуванні, перемішуванню зі слиною. Тіло язика формує харчову грудку, корінь бере участь в ковтальних рухах, які здійснюються рефлекторно, тобто язик разом з м'яким піднебінням і глоткою забезпечує ковтання харчової грудки. Висока тактильна чутливість поверхні язика дозволяє визначити наявність в їжі твердих нерозжованих або неїстівних включень.

На верхівці язика розташовані рецептори, які сприймають солодке, з боків язика - кисле й солоне, на корені - гірке. Завдяки рецепторам людина відчуває також механічні властивості та температуру їжі. Смак ми сприймаємо язиком, коли він вологий. Сухий язик не може сприймати смак. 

За дослідженнями вчених язик людини крім травної функції, смакової чутливості та допомоги в утворенні звуків має досить тісний зв’язок із головним мозком. Звичайно, перераховані функції і повинні відбуватися під контролем нервової системи. Саме головний мозок є верховним посередником у тих відношеннях, які  зв’язують язик та органи травлення. В його центрах розшифровується, сумується та аналізується вся інформація, яка надходить «знизу», а потім робочим органам віддаються відповідні накази. Наприклад, за сигналами, які надходять від «ситого» шлунку, смакові сосочки язика знижують свою чутливість, а сигнали від «голодного» шлунку її підвищують.

При огляді язика слід звертати увагу на: 

- колір;

- характер нальоту на різних зонах; 

- форму і характер поверхні (вона може бути: щільною, гладкою, пухкою, покресленою і т. д.);

- різні вирости - папіломи, афти, бульбашки; місце їх локалізації вказує на хворий орган.

- рухливість язика.

Все це дозволяє судити про функціональний стан різних систем організму.

Одна з найдавніших систем діагностики за язиком така: кожен орган має своє «представництво» на язику, згідно зі схемою проекцій. Ця схема представляє «двічі перевернуту карту», на якій розташовані проекції відповідних органів. За характеристиками нальоту, почервоніння, іншими ознаками можна судити про процеси в органах і системах. Знебарвлення або підвищена чутливість окремих його частин вказує на порушення в тих органах, які пов'язані з цією частиною.

Таким чином, язик людини - м'язовий орган, вкритий слизовою оболонкою з розташованими в ній рецепторами, які здійснюють контроль за процесами наповнення рота їжею, ковтання, сприйняття смаку їжі. Язик бере участь у процесах пережовування їжі, ковтанні, а також у артикуляції різних звуків.  І все під неухильним «оком» головного мозку.