Організм людини складається з клітин, тканин, органів та систем органів. Кожна структурна одиниця має свою певну будову, місце розташування та виконує певні функції. Постійно в організмі здійснюються різні фізіологічні, хімічні та біологічні процеси, які відбуваються завдяки нейрогуморальній регуляції: спільній роботі нервової та ендокринної систем.

Одна із оболонок тіла – слизова - має у своєму складі залози. Вони виробляють специфічні речовини, що називаються секретом. У залежності від кількості клітин залози поділяють на одноклітинні і багатоклітинні. Одноклітинні – бокалоподібні клітини, які розміщені між клітинами епітелію слизової оболонки, наприклад, залози шлунка та дихальних шляхів. Багатоклітинні локалізуються у слизовій і підслизовій оболонках і можуть утворювати самостійні органи, наприклад, слинні залози, підшлункова.

   За формою багатоклітинні залози поділяються на трубчасті, альвеолярні та альвеолярно-трубчасті. За будовою вони є прості, що складаються з однієї трубочки або міхурця та складні, які утворені розгалуженою системою трубочок або міхурців, що мають вивідну протоку. А вже за наявністю вивідної протоки поділяються на такі, що мають вивідну протоку та ті, що не мають вивідної протоки, секрет яких відразу поступає у кров.

   За функціональною діяльністю залози поділяються на групи: екзокринні - залози зовнішньої секреції, ендокринні - залози внутрішньої секреції та залози змішаної секреції, тобто подвійної дії. Екзокринні залози являють собою вп’ячування епітелію, що складається з щільно упакованих секреторних клітин. Ендокринні залози – це цілі органи, які мають певну будову та місцезнаходження.

   Екзокринні – це залози зовнішньої секреції, які відкривають свої вивідні протоки та виділяють секрети на поверхню тіла або в порожнину організму. Вони виділяють слиз, який покриває і зволожує оболонку, або травні соки, які розкладають складні поживні речовини на прості. Продукт секреції екзокринних залоз – це рідка суміш речовин, що містить воду, іони, ферменти, слиз та інші речовини.  До екзокринних залоз належать:

-молочні залози виділяють молоко для вигодовування потомства;

-потові залози, виділяють піт на поверхню шкіри, чим допомагають терморегуляції;

-сальні залози виділяють шкірний жир також на поверхню тіла;

-слинні залози продукують слину, яка бере участь у травленні;

-слізні залози утворюють сльози;

-залози слизової оболонки дихальних шляхів;

-залози слизової оболонки травного каналу виділяють різні ферменти і речовини для процесу травлення.

   Кожна екзокринна залоза складається з початкового відділу, утвореного залозистими клітинами (гландулоцитами), які виробляють секрет, і протоків. Залежно від будови початкового (секреторного) відділу розрізняють трубчасті (нагадують трубку) і альвеолярні залози (нагадують кульку, виноградину), а також трубчато-альвеолярні залози, які мають і той, і інший початкові відділи. Залежно від будови протоків залози діляться на прості, що не мають розгалужень початкового відділу (пітні, сальні залози), прості розгалужені та складні, що мають більш-менш розгалужений початковий відділ (слинні залози, печінка).

   Ендокринні – це залози внутрішньої секреції, основною ознакою будови яких є відсутність вивідних проток. Їхні секрети виділяються безпосередньо у кров або лімфу, що їх омиває. Секрет ендокринних залоз – гормони, їхня кількість досить невелика, але вплив на життєдіяльність організму життєво необхідний. Науку, що вивчає будову, функції і захворювання залоз внутрішньої секреції, називають ендокринологією.

   На функцію ендокринних залоз впливають численні фактори: травма, біль, високі та низькі температури, інфекція, інтоксикація, кисневе голодування, внаслідок яких функція залоз може пригнічуватись або підвищуватись. 

Порушення функцій залоз внутрішньої секреції відіграють велику роль у виникненні різних хвороб. При порушеннях однієї залози у хворобу підключаються інші залози, так як діяльність всіх залоз тісно пов'язана між собою. Отже, залози внутрішньої секреції функціонують як єдина фізіологічна система – ендокринна.

   Крім екзокринних і ендокринних є залози змішаної секреції. До них належать:

-підшлункова залоза, по-перше, утворює підшлунковий сік, який виділяється через протоку в 12-палу кишку, по-друге, виділяє гормони, які регулюють кількість цукру у крові;

-статеві залози, по-перше, продукують статеві клітини для продовження роду, по-друге, статеві гормони, які формують вторинні статеві ознаки.

   Таким чином, залози змішаної секреції виконують водночас дві функції: як залози зовнішньої секреції та залози внутрішньої секреції, тобто вони виділяють секрети безпосередньо у кров і в той же час мають вивідні протоки назовні тіла або в порожнину тіла. 

   Система залоз людини є однією з дуже важливих систем. Звичайно, це система залоз внутрішньої секреції, що виробляє гормони. Через міжклітинну речовину гормони доставляються в клітини або можуть розноситися з кров’ю по біологічній системі. Крім того існують ще окремі  ендокринні клітини, які розміщені по всьому тілу, які складають дифузну частина даної системи.

   Основні функції системи залоз людини:

-регулює роботу всіх систем організму і окремих органів;

-участь в реакціях, що відбуваються в організмі;

-забезпечує стабільність процесів життєдіяльності організму, що особливо важливо при умовах зміни зовнішнього середовища;

-сприяє нормальному функціонуванню репродуктивної системи;

-завдяки ендокринній системі здійснюється розвиток організму людини;

-психічний стан людини і емоційну поведінку нерозривно пов’язане з ендокринною системою.