Як тварини використовують свої хвости.

Всі ми знаємо, що ноги тваринам дуже необхідні, але скільки їх потрібно, кожен вид тварин вирішив по-своєму: дві ноги, чотири, безліч у сороканіжок, відсутність у плазунів. Інша справа голови та хвости. Чому одна голова - це зрозуміло, адже керівництво життєдіяльністю повинно іти з одного центру. Але хвостів могло б бути і більше. Чому ж так? Навіщо тваринам хвости?

Кермо та гальма.
Водні та земноводні тварини: риби, саламандри, тритони, крокодили рухають своїми хвостами вліво-вправо, а кити, дельфіни, тюлені, бобри – вгору-вниз завдяки чому роблять швидкі рухи у воді або сповіщають про небезпеку.
Вовки, лисиці, гепарди добре і швидко бігають завдяки положенню хвоста під час руху. Тушканчик також швидко бігає, і довгий хвіст із кісточкою на кінці допомагає їм робити круті повороти або різко і швидко зупинятися.

Птахи в повітрі також добре повертаються з допомогою хвоста, який ще і прекрасно маневрує. Він дозволяє ширяти в повітрі, навіть, не рухаючи крилами. При посадці птахи без хвоста також не можуть обійтися. Сідаючи на землю, вони розгортають свій хвіст віялом і трохи піджимають його під себе. У хижих птахів хвіст допомагає витримувати вантаж, тобто міцно тримати здобич у кігтях. У цьому випадку хвіст допомагає втримувати рівновагу тіла. Вчені проводили дослідження: склеювали орлам хвости мазутом і відпускали на полювання, орли добре полювали, але принести здобич не могли, вони відпускали її з лап через декілька хвилин.


Альпіністи.
Хвости допомагають багатьом тваринам лазити по деревах. Дятли користуються ними як табуреткою, так як їхній хвіст короткий і складається із щільних пружних пір’їн. Сидячи на такому хвості дятел міцно тримається на стовбурі і відшуковує личинок під корою.

Інші “верхолази” користуються хвостом як страховочним канатом або п’ятою ногою. Це мавпи, опосуми…, які чіпляються своїми хвостами за гілки, висять на них і, навіть, можуть спокійно спати головою вниз, зачепившись хвостом. В такому випадку хвіст звільняє кінцівки для іншої справи. Інколи мавпи, тримаючись кінцівками за гілки, хвостом зривають плоди і підносять їх до рота. У зв’язку з цими функціями, хвіст у таких тварин майже без шерсті або вона відсутня на кінчику.

Деревні змії, не маючи кінцівок, хапаються хвостом за гілки і обережно повзуть по рослині, постійно шукаючи опору.

Балансування.
Хвіст, який виконує функцію балансування необхідний мешканцям верхніх ярусів: білкам, соболям, куницям, лемурам, руконіжкам… Вони мають як правило пухнастий хвіст, який поєднує властивості шеста, парасольки, парашута… Це дозволяє їм вільно стрибати між гілками та з гілки на гілку.

Для підтримання рівноваги свого тіла використовують хвіст і австралійські кенгуру.

Засіб спілкування.
У птахів хвіст часто є “посвідченням особистості”. Хвіст півня у порівнянні з куркою – це ознака неповторності самця. Хвіст павича – це взагалі диво природи. Хоча довгі красиві пір’їни його розлогого хвоста – це “псевдохвіст”, тому що вони насправді пір’їни надхвоста, а справжній хвіст невеликий і завжди допомагає утримувати віяло цих довгих красивих пір’їн.

Сорока також має хвіст незвичної краси, переливаючись то чорними, то білими, то синіми барвами, він неначе гофрований і розкривається красивою геометричною формою.
Хвости китоподібних використовуються ними ще як зброя, яка розбиває в щепки човни гарпунників. Певні удари хвостом по воді є загроза супернику під час шлюбних ігор.

Скунс, перед випусканням струменю свої смердючої рідини, піднімає хвіст. Всі, хто знаходиться навколо, тікають, так як запах цієї тварини - неприємна хімічна зброя.
У гримучої змії на кінці хвоста є “погремушка”, якою вона користується, щоб попередити про свою присутність поруч. Такий пристрій утворений із багатьох твердих шкірястих дзвіночків, неначе вставлених один в одного. Тріскучий звук гримучої змії чути на відстані 30 м.

Положення хвоста у собаки – складна азбука, що виражає страх, дружелюбність, злість, цікавість… Якщо собака гавкає на людину, але при цьому енергійно молотить хвостом – це означає, що пес не агресивний, а хоче познайомиться, тобто виражає дружелюбність; коли собака міцно піджимає хвіст під себе, вона боїться, а якщо хвіст трубою - це – демонстрація сміливості.

Деякі гризуни переміщаються ланцюжком, тримаючись за хвіст один одного.
Представники котячих користуються хвостом як іграшкою, котята і левенята люблять гратися кінчиком свого хвоста або хвостом батька-самця.
За дослідженнями вчених тигр, який неначе спокійно лежить у заростях і тихенько подьоргує кінчиком хвоста – це означає, що він готується до стрибка.

Шпага, кинджал, батіг.
Скат-хвостокол має на хвості гострий, довгий, зазубрений шип, яким він користується в разі небезпеки. Риби-кривохвостки мають на черевці гострий край, а замість хвостового плавця зігнутий гачком у сторону черевця шип. Тому таку рибку ще називають бритвою. Коли біля такою риби з’являється небезпека, вона повертається до неї шипом і лезом, цим захищаючи себе.
Ящірка-шипохвіст має короткий приплюснутий хвіст, вкритий зверху великою колючою лускою. Якщо така ящірка відчує небезпеку, вона ховається в нірку, але хвіст виставляє зовні, відлякуючи ворога.

Варани користуються своїм хвостом як батогом, удар якого такий сильний, що може переламати жертві кістки. І у варана, і у крокодила хвіст як зброя, якою можна вбити іншу тварину, таку як антилопа, олень…
Копитні тварини своїми довгими хвостами відганяють кровосисних комах - комарів, мушок, оводів…


Незвичні винаходи.
Якщо мишку схопити за кінчик хвоста, його тоненька шкірка стягується і залишається у зубах ворога, а мишка встигає втекти. З часом голий кінчик відсохне і відпаде, а шкірка швидко відновиться.
У деяких тварин кінчик хвоста має інший колір, наприклад, білий кінчик хвоста лисиці використовується, щоб збити з толку переслідувача: махне лисиця хвостиком в один бік, а втече в інший; таке ж призначення має чорна кісточка кінчика хвоста горностая.

У курдючних овець від основи хвоста звисають два мішки, у яких поміщаються 10-11 кг жиру.

Північні тварини: песці, лисиці, соболі, барси… використовують свої хвости як ковдру. Вони можуть спати прямо на снігу, під голову підкладають хвіст, а його кінчиком прикривають незахищений від холоду ніс.

У тритонів під час шлюбного періоду хвіст виконує функцію зябер, тобто він допомагає диханню, так як до нього підходить велика кількість кровоносних судин і тому кисень, розчинений у воді, вільно проникає у кровоносні судини хвоста.

Таким чином можна зробити висновок, що хвіст рятує голову, тобто організм в цілому. скачать dle 10.3фильмы бесплатно