Починаючи з дитячих років і до старості немає людини, яка була б байдужою до таких прекрасних комах як метелики. На планеті їх відомо понад 150000 видів і 8000 в Україні. Більшість із них мають неперевершену красу і значна частина видів ще й незвичну форму невагомого тіла.  

Сьогодні мова піде про тих метеликів, які мають назви виду, пов’язані із назвою рослин. За дослідженнями вчених історично склалося так, що личинки, тобто гусені цих метеликів живуть на певних рослинах: на різних плодових деревах, ягідних чагарниках, овочевих культурах. Назва цих метеликів відповідає назвам цих рослин. Чому? Мабуть тому, що дорослі метелики відкладають яйця на листки, а личинки потім живляться цими листками. Ось такі хитрощі природи. Рослинна назва комахи від заподіяної їй шкоди: «ми вам шкоду, а ви нам назву». Буває ж таке.

До комах, що мають рослинні назви належать:

-капусниця (білан капустяний);

-ріпниця (білан ріповий);

-брюкв’янка (білан брюкв’яний);  

-крапив’янка;

-крушинниця;

-глідниця;

-реп’яхівка (чортополохівка);

-шмелевідка жимолостева;

-жовтушка ракитникова;

-бражник олеандровий;

-бражник молочайний;

-бражник тополевий;

-бражник бузковий;

-бражник липовий;

-совка соснова;

-шовкопряд шовковичний.

Ці метелики в основному мають верхнє строкате яскраве забарвлення крил, яке служить для того, щоб знаходити один одного. Нижня сторона крил має захисне забарвлення під колір тих рослин, на яких вони живуть. Личинки і лялечки цих метеликів нерідко прикрашені різними шипами і відростками, які надають їм загрозливого і фантастичного вигляду. 

Білана капустяного легко впізнати за білими крилами з темними прожилками. Гусінь має капустяний колір і помітити її на качанах практично неможливо. Вона поїдає соковиті листки капусти. Капусниця є найбільшою з білявок, в розмаху крил досягає 50-60 мм.

Крушинниця, або лимонниця крушинна цікава тим, що зимує в дорослому стані і з'являється як перший вісник наступаючого тепла. Тільки засвітить весняне сонце, лимонниця крушинна тут як тут. Видова назва походить від рослини крушини - однієї з кормових рослин гусені. Розмах її крил до 52-60 мм. Окраса самців яскраво-жовта, самки - зеленувато-біла; всередині кожного крила червоно-оранжева крапка. Черевце та груди темно-сірі, густо опушені довгими білими волосками. 

Гусені першого віку тримаються на нижній стороні листків вздовж центральної жилки. Виїдають паренхіму, залишаючи верхню стінку листка не пошкодженою. Досягнувши другого віку, переміщаються на верхню сторону листків, об’їдаючи листки по краях.

Глідниця (бояришниця) – досить привабливий великий денний метелик зі світлими крилами, на яких чітко помітні чорні жилки. Розмах крил до 7 см. Гусені пошкоджують листки глоду яблуні, груші, черемхи, горобини, вишні та інших плодових дерев. Цікава історія народження глідниці: коли з лялечок виходить молодий метелик, він випускає з задньої кишки кілька крапель червоної рідини. Саме цей факт породив розповіді про «кривавий дощ». Справа в тому, що під час літнього дощу на людей, що сховалися під деревом, можуть падати «криваві» краплі, змиті дощем з листя. Таке можливо тільки при великому скупченні метеликів та їх гусениць. У минулі часи священики оголошували дощі з «кривавими» краплями божим знаком про можливий неврожай або загибелі посівів. 

Глідниця - надзвичайно ненажерлива комаха, яка при масовому поширенні здатна за лічені дні знищити не тільки всю зелень і цвіт, але і зав'язі квіток та залишити тільки кістяк з гілок.

Метелик реп’яхівка, або чортополохівка, дуже любить подорожувати по повітрю цілими зграями. Зустрічається на узліссях, галявинах, обочинах доріг, полях, луках, по берегам річок, на пустирях, зарослих бур’янами. Гусені в основному живляться реп’яхами, звідки і назва. Забарвлення крил зверху світло-цегляно-червоне с чорними плямами, які утворюють посередині передніх крил поперечну перев’язь. Верхівка передніх крил чорна з білими плямами. Нижня сторона задніх крил з темними і світлими розводами та 4-5 «глазками» (жовтими з синім ядром). 

У наших краях зимують кропив'янки, гусені яких живуть на кропиві. Навесні літають метелики, які змогли перезимувати, а з середини літа починають літати метелики нового покоління. Кропивниці цікаві також тим, що, залежно від того, де і в який час року вони з'являються на світ, набувають різних розмірів і забарвлення. Довжина передніх крил 22-24 мм. Зовнішній край крилець зубчастий, кожне крило з одним різким виступом. Самці мало відрізняються від самок. Крила зверху цегляно-червоні, з низкою великих чорних плям, біля краю розділених жовтими проміжками. Біля верхівки переднього крила наявна невелика біла пляма. Прикоренева половина заднього крила коричнево-бура, зовнішній край цегляно-червоний. По зовнішньому краю крил розташовано ряд голубих плям. Нижня поверхня крил коричнево-бура, поперек переднього крила йде широка жовтувата смуга. Гусінь кропив'янки темна, з жовтуватими поздовжніми смугами не тільки збоку, але і на спині. 

Шмелевідка жимолостева дуже схожа на джмеля. Її гусінь живе на жимолості. У травні-червні метелик ширяє над квітами, переважно над шавлією і бузком. 

Жовтушка ракитникова - перелітний метелик, з розмахом крил 45-55 мм. За хвилину долає відстані, що перевищують у 23-25 тисяч разів розміри власного тіла. Основний фон крил оранжевий або темно-жовтий. Нижня сторона крил у самця — яскраво-жовта, у самки — просто жовта. Передні крила на верхівці з поодинокими чорними плямками. Задні крила самця мають фіолетовий відлив. У обох статей по краю крил проходить чорна кайма, у самки трохи ширша з жовтими плямами біля краю. Гусінь зеленого кольору з темнішою смужкою, яка проходить на спині. Основний корм гусені – ракитник. 

Олеандровий бражник – комаха, яка за своєю спритністю і багатством забарвлення, впевнено захопила пальму першості серед європейських нічних метеликів. Зустріти гусінь олеандрового бражника можна в липні-серпні саме на олеандрі. Вона має 9,5-11 сантиметрів в довжину. За кольором зелена, з білою бічною смугою і білими крапками, з боків третього грудного кільця два великих білих вічка з чорно-синьою облямівкою. При наближенні ворогів гусінь приймає своєрідні загрозливі пози. Доросла гусінь заривається в землю, де починає будувати собі кокон з моху та інших підсобних матеріалів, скріплюючи їх найтоншими нитками. Забравшись в кокон, перетворюється в лялечку. З неї через 4-6 тижнів вилупиться красивий метелик-бражник. 

На листках і стеблі молочаю (кульбаби) влітку можна зустріти красиву жовту гусінь з тигровим візерунком. З неї згодом виростає бражник молочайний, розмах крил якого 65—80 мм. Шкіра цього метелика теж жовтуватого кольору і має рожевий наліт, а передні крила оздоблені оливково-зеленими плямами. Живляться личинки  на молочаї, інколи спостерігається досить масове їх розмноження. 

У травні-червні на стовбурах тополь зустрінеш висячих червонувато-сірих метеликів. Це бражник тополевий, розмах крил якого 70-100 мм.  Він дійсно висить на дереві, тримаючись за стовбур тільки передніми лапками. Його можна прийняти за сухий листок. Метелик має тупо зазубрені закінчення крил. У складеному стані задні крила визирають з-під передніх. Гусені гостроголові, мають жовто-зелене забарвлення та певну шорсткість через опуклості, які покривають тіло. Передостанній членик тулуба прикрашений загостреним рогом. Забарвлення тополевого бражника варіює: крім сірих, зустрічаються особини, які мають колір від жовтуватого до світло-коричневого. Гусінь досягає довжини 65—85 мм та має три види забарвлення: зелене, світло-сіре і синювато-біле. Живиться не лише на тополі, а також на вербі, ясені, дубі, березі, вільсі, в’язі. 

У другій половині літа на бузку, калині, ясені можна знайти велику зелену гусінь з косими фіолетово-білими смужками на боках і жовтим, а на кінчику чорним рогом, розміри якої до 100 мм. Це гусениця бражника бузкового. Метелик цього бражника має розмах крил 90-120 мм. Мешкає на узліссях, в заростях чагарників, парках та садах. Має два види забарвлення: зелене, рідше фіолетове. Живиться гусінь на бузку, калині, смородині, бузині, малині, яблуні, груші, черешні, жасмині, горобині, барбарисі.

Ранньою весною літає совка соснова – досить строкатий метелик. Літ його починається рано навесні з березня і до кінця травня. Називають його так тому, що він відкладає яйця на хвою сосни, частіше на нижній бік хвоїнки, ланцюжком по 4-8, максимально до 25 яєць. Плодючість — 300 яєць.

Гусені, які вилупилися, починають інтенсивно поїдати соснові голки. Насамперед вони об'їдають хвою травневих пагонів, часто обкільцьовують кору пагонів останніх двох років, що спричинює припинення росту. Нерідко вгризаються всередину пагону, що призводить до його в'янення і засихання. Гусінь старших віків поїдає стару хвою, об'їдаючи її до коротких недогризків. Якщо хвоя об'їдена до закладання бруньок, дерево може загинути. За 30-40 діб розвитку одна гусениця з'їдає 170–200 хвоїнок.

Отже, гусені совки соснової жахливо ненажерливі та іноді обгризають дерева догола. Стовбури і гілки стають схожими на обгорілі, а через кілька років гинуть. Після їх навал в лісах надовго залишаються сліди спустошення, так як крім сосни ця комаха живиться ще й іншими хвойними. Її вважають серйозним шкідником лісу.

Гусені мають зелене забарвлення з безліччю поздовжніх білих ліній. З боків у них помаранчеві смуги. Знищують гусінь совки соснової їздці. 

Справжнім представником родини шовкопрядів є тутовий (шовковичний) шовкопряд. Його батьківщиною вважають Гімалаї, звідки він був завезений до Китаю. Там шовківництво почало розвиватися ще за 2500 років до нашої ери. При лялькуванні гусінь виділяє одну цільну нитку довжиною до 1000 метрів, яку обмотують навколо себе. Гусінь шовкопряда об'їдає бруньки і листя з дерев у садах і лісах.

Таким чином, значна кількість метеликів є справжніми шкідниками рослинності. Протягом еволюції у них виникли пристосування до живлення певними видами. Мабуть не існує ні одного виду рослин, на який би не зазіхався якийсь представник тваринного світу.