З кожним роком ми все більше зустрічаємо в продажу плоди, яких раніше не бачили. Ось із таким плодом ми і зустрілися. На одному з уроків учень, який мав день народження, приніс однокласникам фрукти і солодощі. Серед них були досить цікаві плоди невеликого розміру, схожі чи на невеликі сливи, чи на кизил, але ні. Це були плоди гумі. Що ж це за рослина і де вона росте?

   Родич нашої обліпихи – гумі належить до родини лохових і має біологічну назву лох багатоквітковий. На жаль, не росте ця рослина на території  України, хоча деякі садоводи мають її у своїх господарствах.  Природно вирощують її в садах Японії, Кореї, Китаю, а на Сахаліні називають  «чудо-ягодою».

   Гумі – це кущ, що досягає 1,5-2-3 м висоти та  має рідкісні шипи. Листя гарні своєю суворою пропорційною красою і фігурністю. Вони цілокраї еліптичної форми, сріблясті знизу і зелені зверху.  Квіти непоказні, жовто-сірі, мають досить довгі квітконіжки (до 30-50 мм), але володіють сильним, солодкуватим ароматом, чим приваблюють велику кількість комах. Тому гумі - дуже хороший медонос. 

   Гумі – рослина однодомна, і досить добре запилюється власним пилком. Тому, маючи лише один кущ, можна забезпечити себе прекрасним урожаєм ягід,  які полюбляють як дорослі, так і діти. Плоди на довгій плодоніжці, яскраво-червоного забарвлення,  поверхня яких вкрита дрібними сріблястими крапками. Дуже приємні на смак і корисні, так як мають багатий комплекс вітамінів та інших біологічно активних речовин: антоціанів, пектинів, дубильних речовин, хлорогенову, аскорбінову кислоти та різні амінокислоти. Вітаміну С, навіть, в листках гумі вдвічі більше, ніж у чорній смородині. За смаком ягоди нагадують стиглу хурму і злегка в'яжуть. Всередині плодів по одній насінині-кісточці веретеноподібної форми з 8 поздовжніми борознами. Кісточка добре відокремлюється від м’якоті. 

   Плодоносить гумі відмінно. Знімати плоди з кущів досить легко. Вони можуть довго зберігатися свіжими. Плоди дозрівають неодночасно, але перезрілі практично не обсипаються. Дозрівання плодів гумі розтягнуто - з кінця липня до кінця серпня. Для транспортування плоди краще збирати із плодоніжками, як вишні. З них можна готувати варення, джеми, желе, але вже досить вони солодкоприторні. 

   Рослини гумі привабливі, тому їх вважають декоративними. І не лише в той час коли вони цвітуть чи зеленіють. Взимку рослину прикрашають гіллясті пагони-плодушки оливкового забарвлення з великими округлими бруньками. Листопаду у них немає, тому взимку пагони, листки і плоди вкриті золотисто-коричневими блискітками. 

Бруньки-плодушки довговічні, тому плодоносять не менше 10-12 років. Спеціальної обрізки рослина не потребує протягом багатьох років. Потрібно лише проводити санітарну обрізку від сухих гілок.

Особливості вирощування.

  Гумі невибаглива рослина, мало потребує уваги і догляду. Вона не пошкоджується шкідниками та хворобами.  До 6-8 років гумі досягає висоти 1,5 м та діаметру крони до 2,5 м. З часом під важкістю плодів гілки «розкладаються» в сторони, збільшуючи діаметр крони до 3 м. Гумі може миритися із затіненням, хоча вона рослина світлолюбна. Для кращої освітленості кущів їх садять на відстані 2,5-3 м один від одного, ряди розташовують через 3 м. На зиму рослини вкривають від вітрів, що висушують та морозу, який переохолоджує. Для цього гілки притискають до землі. У безсніжних районах з сильними морозами на притиснуті гілки треба накидати сухе листя і накривати їх чим-небудь, щоб вони не намокали. Ні в якому разі кущ не можна на зиму обгортати мішковиною.

   Корені гумі розміщуються поверхнево, як у обліпихи. Хоча за зовнішнім виглядом відрізняються. Вони дрібні, мичкуваті, поширюються на 1,5-2 м ширше проекції на крону. Тому перекопувати при стовбурі не рекомендується. 

   Гумі полюбляє вологу, але не заболоченість. Якщо при зав’язуванні плодів погода суха, краще поливати штучно, інакше рослина скине недозрілі плоди. Якщо з якоїсь причини гілки висохнуть, то не потрібно рослину викирчовувати. Досить вирізати всі сухі гілки до кореневої шийки, і кущ оживе.

   Починає плодоносити на 3-4 рік. У п'ятирічному віці гумі дає 3-4 кг плодів з куща. Максимальна врожайність з дорослої рослини досягає 30 кг. Кущ плодоносить на одному місці до 25-30 років. Для перехресного запилення краще в саду мати 2-3 рослини. Підмерзлі рослини після обрізки добре відновлюються і вже на наступний рік дають невеликий урожай. Це говорить про те, що в нашій місцевості гумі можна вирощувати в тому разі, коли на зиму всі гілки без винятку прикривати. А потім сніг додасть свій захист.  Головне, що вкривати необхідно вже у кінці жовтня. Гілки добре притискати до землі.  Це буде не так легко, бо гілки гумі не досить гнучкі, тому періодично, коли кущ росте, необхідно постійно пригинати гілки вниз, щоб привчити їх до гнучкості. 

Лікувальні властивості.

Населення територій, на яких росте гумі дуже цінують його не лише за смакові якості, але й за лікувальні. Гумі допомагає при шлунково-кишкових захворюваннях, покращує кровообіг, відома також їхня тонізуюча дія.