↓
Автор Pavlenko | 14 декабря 2018 | Коментарів: 0 | Переглянуто 3069
Рубрика: Корисна інформація / Рослинний світВідмінні ознаки розторопші плямистоїРозторопша плямиста - один з видів будяків, інші назви якої - чортополох молочний, Мар'їн татарник, колючник, татарник сріблястий. Відмінною особливістю цієї рослини від інших видів будяків є білі плями та розводи на його листках, за що у народі говорили, що вони символізують молоко святої діви Марії. Латинська родова назва рослини Silybum походить від грецького слова, яке перекладається як «пензлик». І не дивно, адже зовнішньо суцвіття схоже саме на пензлик.
Розторопша плямиста — це рослина родини складноцвітих, що має прямостояче, масивне, борозенчасте стебло. Воно може бути голе або опушене волосками, нерозгалужене або малорозгалужене, заввишки до 1,5-2 м. Прикореневі листки великі, зморщені, перисті, довжиною до 100 см, стеблові листки чергові, сидячі, з білими сітчастими жилками і жовтувато-білими колючками. Квітки зібрані у суцвіття кошики, які розміщені на стеблах поодиноко. За розмірами вони досить великі - до 4 см у діаметрі. Квітки трубчасті яскраво фіолетового кольору. Цвіте у липні-серпні. Плід — сім’янка, чорна блискуча з сірими краплинками і чубчиком із волосків на кінці, завдовжки до 20 мм. Насіння темно-коричневого кольору, і також блискуче.
В Україні розторопша плямиста росте як бур'ян, на полях, уздовж доріг, на пустелях, смітниках та сухих місцях. Часто культивується на городах як декоративна та лікарська рослина.
З історичних джерел відомо, що розторопшу плямисту знали дуже давно, про неї згадувалося близько 1000 років тому. Користь розторопші була відома ще у Стародавньому Римі. Судячи з робіт Плінія, її застосовували як ліки для печінки. Середньовічні лікарі також використовували плоди розторопші для печінки. В Європі її екстракт використовували при гепатиті і цирозі печінки, а в Індії вона застосовувалася в гомеопатичній і народній медицині. Так тривало до кінця XIX століття, а потім вона вийшла з ужитку.
Наприкінці XX століття через проблеми з екологією різко зросла кількість печінкових захворювань, і європейські лікарі активно зайнялися пошуком нових ліків. Німецькі наукові центри звернули увагу на плоди розторопші, які використовувалися в народній медицині. В 70-х роках дослідники отримали наукове пояснення ефективності рослини. Із плодів та насіння були виділені речовини, властивості яких не мають аналогів. Вони цілеспрямовано діють на патологічні явища у печінці.
В результаті сучасних досліджень і експериментів було доведено захисні дії розторопші при хронічному отруєнні хлоркою, високу ефективність при жировій дистрофії печінки, при гепатитах і цирозі печінки, викликаних алкоголем, ліками, токсинами, радіацією. Її сім’янки є медичною сировиною і закуповуються фармацевтичними компаніями для виготовлення лікарських препаратів і БАДів. Вона включена у фармакопеї багатьох країн світу, у тому числі і України.
Особливу популярність і застосування розторопша плямиста отримала у 1968 році, після дослідження її біохімічного складу в Мюнхенському інституті фармацевтики. Головною складовою рослини є рідкісна біологічно активна речовина - силімарин. А також в неї були виявлені такі мікроелементи, як цинк, селен, мідь, вся група жиророзчинних вітамінів, квертецін, флаволігнани, поліненасичені жирні кислоти - всього близько 200 компонентів, через що вона і входить до складу дуже багатьох комплексних харчових добавок.
Крім того, до її складу входить до 27% білка, який містить 18 амінокислот. Крім цього, вона багата клітковиною (26%), водорозчинними (В1, В2, ВЗ, В4, В5, В6, В12), необхідними для регуляції жирового обміну, живлення серцевого м’яза, нервової системи, шкіри, органів зору і жиророзчинними (А, D, Е) вітамінами.
На даний момент розторопша плямиста широко застосовується при харчових отруєннях, хронічній алкогольній, наркотичній, хімічній інтоксикації, при токсикозах у вагітних, придбаних іммунодефіцитах і СНІДу, цукровому діабеті, ожирінні, при зниженні зору, для зниження ризику серцево-судинних захворювань, при варикозі, для профілактики інфарктів та інсультів. Доведено, що розторопша лікує гепатит В. Тривають дослідження дії розторопші при гепатиті С. Плоди розторопші показані при захворюваннях селезінки, жовчного міхура і жовчовивідних шляхів. Відповідно, поліпшується обмін речовин, синтез білків і робота травної системи. Допомагає при отруєнні та хронічному кашлі.
Вміст у плодах розторопші силімарину зумовлює її здатність захищати клітини печінки від пошкоджень і проникнення токсичних речовин, виводити вже наявні токсини, стимулювати вироблення протеїну та активізувати роботу ДНК і РНК. Цікаво, але розторопша стимулює ріст тільки здорових клітин печінки. Це вкрай важливо при онкологічних захворюваннях. Але офіційних результатів її протиракової ефективності немає.
З розторопші виготовляють такі препарати як: карсил, силібор, легалон, але на практиці виявилося, що лікування самою травою більш ефективно і дешевше.
Для виготовлення лікарських препаратів використовують насіння та плоди рослини. Олія, екстракт і шрот насіння розторопші добре впливають на обмін речовин, підвищують опірність організму до різних захворювань, володіють антиалергенними і детоксикаційними властивостями. Виявлена антиоксидантна, антимутагенна, мембранопротекторна, ранозагоювальна дії олії розторопші.
Досить цікаво, але розторопша плямиста ефективна при отруєнні одним з найнебезпечніших грибів - блідою поганкою.
Останнім часом починає набувати поширення як кормовий засіб шрот розторопші. Він є побічним продуктом фармацевтичної промисловості, що відноситься до високобілкових кормів. За амінокислотним складом його білок слід віднести до білка високої біологічної цінності, що не поступається білку бобових і олійних культур.
Практично повна відсутність токсичності і приємний смак плодів розторопші дозволяє використовувати порошок з них як сурогат кави і у виробництві лікувально-профілактичних хлібобулочних і кондитерських виробів.
Олія розторопші в поєднанні з іншими компонентами природного походження використовується у косметичних композиціях для посилення обмінних процесів і відновлення нормального тургору шкіри, догляду за запаленою шкірою, що піддалася термічній дії або дії ультрафіолетових променів.
Розторопшу можна використовувати і як овочеву рослину, оскільки молоде листя має харчову цінність. Окрім цього, її рекламують як цінний літній медонос, здатний забезпечити медопродуктивність на рівні 50–70 кг меду з одного гектара.
Розторопша плямиста стає все більш відомою і як декоративна культура. При цьому її рекомендують використовувати для створення живоплотів та живописних міксбордерів.
Подібні публікації:
|
||||||||||||
Корисна інформація ↓
|
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓
|