Потові залози відносяться до простих трубчастих залоз, які знаходяться на межі під шкірною жировою клітковиною і сітчастим шаром дерми. Кожна, окремо взята залоза, складається з тіла і вивідного потового протоку, який проходить у сполучній тканині шкіри. Відкриваються вони назовні у вигляді потової пори або впадають в одну з волосяних воронок і разом виходять з протоком сальної залози.

   Потові залози - похідні елементи шкіри, які виробляють, а потім і виділяють піт, чим беруть участь у терморегуляції і обумовлюють індивідуальний запах людини. У шкірі людини налічується 3 млн. потових залоз, а в шкірі долонь і підошов на 1 куб.см поверхні відкривається понад 300 залоз. Загальна секреторна поверхню епітелію всіх потових залоз складає приблизно 5 кв.м. За добу виділяється 500-600 мл поту. Однак при важкій роботі, в сильну спеку і при лихоманці кількість поту може зростати до 2-4 і, навіть, до 10 л. Захворювання потових залоз доставляють певний дискомфорт людині, а також вони сприяють розвитку деяких шкірних патологій. З них найбільш широко поширені: гіпергідроз (підвищена пітливість), гіпогідроз (зниження активності потових залоз), ангідроз (повна відсутність потовиділення).

   Багатьом здається, що літні люди мають сильний і характерний запах. Це правда, адже неприємний запах тіла - один з "побічних ефектів" старіння. Зазвичай запах тіла є результатом життєдіяльності бактерій, а піт нічим не пахне. 

   Існує два типи потових залоз: еккринні і апокринні залози.

   До еккринних (екзокринних) належить переважна більшість потових залоз. Вони розташовуються на всій поверхні тіла людини, але найбільша концентрація відзначається в області грудної клітки, пахв, спини, а також на обличчі, долонях і стопах, за винятком червоної облямівки губ, головки статевого члена та внутрішньої поверхні крайньої плоті, клітора і малих статевих губ. Еккринні потові залози називаються малими залозами, загальна їхня кількість – 2-5 млн. На долонях і підошвах понад 400 на 1 см2, в шкірі чола близько 300 на 1 см2. Процес потовиділення на підошвах і долонях йде практично безперервно. Причому на цих ділянках виділення поту не збільшується в умовах високої температури, зате помітно підвищується при зміні емоційного стану людини - психічне потовиділення. У дітей щільність потових залоз через меншу поверхню шкіри в кілька разів вище, ніж у дорослих. 

   Еккринові залози характеризуються підвищеною активністю. А все тому, що їхнім основним завданням є підтримання нормальної температури тіла. Це, так зване, термічне потовиділення. Для його здійснення залози виділяють піт - прозору рідину, яка допомагає охолоджувати організм шляхом випаровування та сприяють виведенню непотрібних продуктів обміну (шлаків) і зволоженню шкіри. 

Зміни саме в еккринових залозах часто стають причиною підвищеної пітливості - гіпергідрозу.

   Апокринні залози помітно поступаються еккринним за чисельністю і значенням. Вони переважно розташовуються на волосистих частинах, в пахвовій і паховій областях, але не функціонують до настання статевого дозрівання.

   Апокринні потові залози – досить великі і локалізуються в шкірі пахвових западин, в області лобка і прилеглої до нього частини живота, шкірі мошонки, великих статевих губ, промежини, особливо навколо заднього проходу і навколо соска молочних залоз. Найбільш розвинені пахвові апокринні потові залози. У жінок апокринні потові залози розвинені сильніше, ніж у чоловіків; вони змінюють свій об’єм відповідно фазам менструального циклу.

   Вважають, що залози апокринового типу виділяють піт, який має досить неприємний запах. Однак це в корені не вірно. Сам піт абсолютно не має запаху. Він на 98% складається з води і 2% органічних і неорганічних речовин (хлориди, сечовина, аміак, молочна кислота та ін.). Але разом з рідиною залози виділяються певні продукти обміну, які, у свою чергу, розкладаються при дії на них мікроорганізмів. При цьому випаровуються різні пахучі речовини, такі як ацетон, метанол та інші. До того, піт апокринних залоз жирний. Таким чином, секрет, що виділяється апокринними залозами, при взаємодії з бактеріями і іншими мікроорганізмами перетворюється на індивідуальне джерело запаху людини. Вважається, що саме цей «аромат» залучає «другу половинку». Запах поту партнера впливає на сексуальний потяг, що здатний як збільшувати його, так і зменшувати. У зв'язку з цим багато хто вважає, що саме апокринні залози виділяють ті самі «феромони любові».