Легені людини – надзвичайно важливі органи тіла, основна функція яких забезпечення газообміну між довкіллям та організмом. Повітря весь час циркулює в легенях і зупинка цього процесу призводить до негативних наслідків. Ми можемо дихати поверхнево, або вдихати на повні груди, але ніколи не можемо видихнути все повітря, яке є в легенях. Навіть після глибокого видиху в легенях залишається 1,5 л повітря, необхідного для того, щоб альвеоли не спадались.

Максимальний об’єм повітря, що здатні вмістити легені, називають життєвою ємністю легень – ЖЄЛ. Показник ЖЄЛ залежить від особливостей організму кожної людини. Крім того певне значення мають вік, стать, стан здоров’я, ступінь тренованості організму в цілому. За статистикою у жінок життєва ємність менша, ніж у чоловіків, оскільки жіночі легені менші. Середні показники ЖЄЛ для чоловіків - 3500-4000 см3, для жінок - 2500-3000 см3.  Але в міру того, як організм росте, ростуть і легені. ЖЄЛ – є показником стану дихальної системи. 

      Життєва ємність легень складається з дихального обсягу, додаткового (резервного) обсягу вдиху і резервного обсягу видиху. Дихальний об’єм — об’єм повітря, що вдихається за один вдих. У спокої він приблизно дорівнює 500 см3. Стільки ж повітря виходить з легенів при спокійному видиху. Якщо відразу ж після спокійного вдиху, не видихаючи, зробити додатковий глибокий вдих, то в легені надійде ще близько 1500 см3 повітря, що і складає додатковий, або резервний, обсяг вдиху. Якщо ж після спокійного видиху зробити додатковий глибокий видих, то при максимальному зусиллі можна видихнути ще близько 1500 см3, що і складе резервний обсяг видиху. Підсумовуючи зазначені величини, можна вирахувати, який об’єм повітря видихає людина після максимально глибокого вдиху: 500 см3 + 1500 см3 + 1500 см3 = 3500 см3. 

       Однак не весь дихальний обсяг надходить в легеневі альвеоли. Частина поглиненого повітря залишається в ротовій порожнині, носоглотці, гортані, трахеї і бронхах. Ця частина дихальних шляхів, в яких поглинене повітря не приходить в зіткнення і кров’ю, називається мертвим чи шкідливим простором. Його обсягу дорослої людини дорівнює 140-160 см3 і дещо збільшується при розширенні бронхів внаслідок розслаблення мускулатури і, навпаки, зменшується при звуженні бронхів, скороченні їх мускулатури.

       Отже, з дихального обсягу в легеневі альвеоли надходить тільки 340-360 см3 повітря (500-160 або 140). Легені молодих людей (віком 25-30 років) досягають максимуму свого розвитку. Їхня життєва ємність найбільша в порівнянні з іншими роками. Після 40 років показник ЖЄЛ починає зменшуватися, але фізичні вправи можуть допомогти зберегти її на хорошому рівні. Після 60 років ЖЄЛ значно понижується, звичайно, якщо людина не веде фізично здоровий спосіб життя. Спорт допомагає зберегти легені в нормі. А після 80 ємність легень вже невелика. За дослідженнями вчених у 25 років ЖЄЛ становить 100%, у 45 років – 80%, у 65 років – 60%, а після 80 - всього 50%. 

       Кожен з нас може виміряти свою життєву ємність за допомогою спірометра. Щоб отримати результат необхідно зробити глибокий вдих, а потім різко видихнути в мундштук приладу. Великий вплив на життєву місткість легенів надає рід занять людини, а також положення тіла. У положенні стоячи вона більше, ніж в положенні сидячи, а сидячи — більше, ніж лежачи. Індивідуальні значення ЖЄЛ оцінюються шляхом співставлення одержаних величин з потрібними. Використовують формули для визначення потрібних величин. Так потрібна величина ЖЄЛ розраховується за такими формулами:

-для чоловіків: ЖЄЛ = [(ріст, см0,052) - (вік,роки0,022)] – 3,60;

-для жінок: ЖЄЛ = [(ріст, см0,041) - (вік,роки0,018)] - 2,68.

       У здорових людей ЖЄЛ становить 75% від загальної ємності, а 25% — це резервний об’єм легенів, у межах якого людина може змінювати глибину свого подиху. Коли дихання спокійне, використовується невелика частина ЖЄЛ — так званий дихальний об’єм. Він становить 300-500см3. Під час фізичного навантаження дихальний об’єм збільшується за рахунок використання резервів вдиху й видиху. Величина ЖЄЛ залежить від віку, статі й у середньому становить 3,5 л, а у тренованих людей - 5 л. Цей показник характеризує здоров’я людини. Його використовують для оцінки функції дихання в людей із легеневими захворюваннями, спортсменів тощо. У спортсменів, особливо у плавців, лижників, веслярів, бігунів-стайєрів, життєва ємність легенів може досягати 5000-9000 см3.

       Тварини, особливо ті, які живуть у водному середовищі можуть затримувати дихання, так як це їм необхідно для підтримання процесів життєдіяльності. Але серед людей не так вже багато тих, які можуть тренувати свої легені під водою. Більшість може не дихати під водою декілька хвилин, але треновані значно більше. Звичайно, все залежить від життєвої ємності. Збирачі перлів можуть не дихати і до 10 хвилин, адже вони пристосовуються до цього з дитинства. Світовий рекорд належить німцю Т.Ситасу, який може затримувати дихання понад 22 хвилини.