Пошук:
Автор Pavlenko | 14 декабря 2014 | Коментарів: 0 | Переглянуто 4733
Рубрика: Корисна інформація / Біологія людини

Головні органи безпеки організму – ніс і язик

Безпека життєдіяльності – одна з важливих складових виживання людини.  Завдяки яким механізмам наш організм протистоїть небезпеці, адже вона переслідує нас майже скрізь. З позицій безпеки життєдіяльності особливо важливими є органи відчуття, які сприймають і сигналізують про різноманітні види і рівні небезпеки. Різноманітні зі будовою і функціями рецептори органів чуттів сприймають відчуття, що відображають явища навколишнього середовища, а також внутрішній стан організму. Тому органи чуттів поділяють на органи зовнішніх та внутрішніх чуттів. До першої групи відносять орган зору, орган слуху і рівноваги, органи нюху та смаку, а також орган дотику. Другу групу складають пропріо- та інтерорецептори, що сприймають подразнення від внутрішніх органів, судин, м'язів, суглобів та кісток.

Отже, основних органів чуття у нас п’ять, і з погляду еволюції першим органом чуття в перших багатоклітинних організмів було хімічне чуття, що на сьогоднішній день складає нюх і смак. 

Нас оточує нескінченна кількість запахів довкілля. Одні нам подобаються, до інших ми відносимося спокійно, але ж існують запахи, які перенести просто неможливо, або запахи, що попереджають нас про небезпеку. Часто ми, навіть, не задумуємося, яким же чином здійснюються такі сприйняття. Наприклад, їжі, яка погано пахне, ніхто не захоче скуштувати. 

Це все добре, що ніс і язик інформують нас про щось неприємне і непотрібне для нас, але ж не це основне у їхній діяльності. Завдяки язику і носу ми насолоджуємося ароматом і смаком кави, запахом квітів та парфумів. Завдяки їм ми відчуваємо запах пересмаженої їжі, смак пересоленої страви, а також нам не до вподоби гіркі ліки. 

У носовій порожнині наявні спеціальні рецептори, що уловлюють запахи із всього оточуючого середовища. У роті, в основному на язиці, знаходяться спеціальні клітини, що сприймають смак їжі. Тому, якщо їжа зіпсована, ми зразу це відчуваємо, і запахом, і смаком. 

Які ж рецептори нюху і смаку?

Нюхові клітини  - це клітини нюхового епітелію, завдяки яким ми можемо розрізняти до 10 тисяч запахів. Протягом життя організм людини звикає до більшості з них, вони залишаються у пам’яті і, дивлячись на оточуючий нас світ природи, ми вже можемо знати, як що пахне. На підставі багатовікового досвіду виділено шість «основних» запахів:Головні органи безпеки організму – ніс і язик квітковий, фруктовий, смердючий, пряний, смолистий (як скипидар) і запах гару. 

Нюхові рецепторні клітини - хеморецептори розміщені у слизовій оболонці верхньої і частково середньої носових раковин носової порожнини. Рецепторні клітини мають короткі (15- 20 мкм) периферичні відростки і довгі центральні. Тіла цих клітин знаходяться в товщі слизової оболонки, поверхня якої складає 240-500 мм2.  Периферичні відростки нюхових клітин закінчуються булавоподібними потовщеннями. Ці потовщення на своїй вершині містять 10-12 загострених волосків, що складаються з 9 пар ниток. Нюхові волоски є своєрідними антенами, що активно взаємодіють з молекулами пахучих речовин. Ці речовини осідають на поверхні слизової оболонки і розчиняються у секреті залоз. Розчинені таким чином речовини дратують нюхові волоски і булавоподібні потовщення.

Вони здатні сприймати молекули різних пахучих хімічних речовин. Ці молекули, розчиняючись у слизу, який виділяє слизова оболонка носової порожнини, контактують із війками нюхових рецепторів і подразнюють їх. Нюхова цибулина – це маленька група довгих плоских нервів, які сполучені з нервовими волокнами нюхових клітин у носі. Нюховий нерв – це черепно-мозковий нерв, що несе інформацію від носа до мозку. У результаті подразнення виникають нервові імпульси, які передаються у нюховий центр кори кінцевого мозку, де й формується відчуття запаху.

Нюхові рецептори складають орган хімічного відчуття. У людини їх близько 40 млн., а у собак, наприклад, у багато разів більше (близько 225 млн.). Цим пояснюються високі здібності собак уловлювати запахи.

Гостроту нюху визначають за найменшою концентрацією речовини, яка спричинює відчуття запаху. Її вимірюють кількістю молекул пахучої речовини в 1 см3 повітря. Нюхова система швидко звикає до запаху. Якщо людина заходить до кімнати з певним запахом, то через деякий час перестає його відчувати. На гостроту нюху впливає температура і вологість. Оптимальна температура для сприйняття запахів становить +30 °С.

 

Смак – процес сприйняття смакових властивостей речовин, що потрапляють на рецептори слизової оболонки язика і порожнини рота.Головні органи безпеки організму – ніс і язик Це відчуття, що виникає при дії розчинів хімічних речовин на спеціальні рецептори ротової порожнини. Рецептори смаку - хеморецептори – це спеціалізовані клітини розташовані у смакових бруньках слизової оболонки внутрішньої поверхні щік, піднебіння та язика. У дітей, а іноді і у дорослих смакові бруньки знаходяться на губах, надгортаннику і навіть на голосових зв'язках. Кожна смакова брунька язика з'єднана з ротовою порожниною невеликим отвором - порою. Вона веде в невелику камеру, заповнену рідиною, на дні якої розташовані смакові рецептори. 

Смакових бруньок у людини близько 2 тис. Вони мають напівкруглу форму і складаються з подовжених, щільно прилеглих одна до одної смакових і опорних клітин. На одному з кінців клітин є 40-50 якнайтонших ворсинок. На поверхні смакових клітин починаються нервові волокна. Вважають, що речовини їжі осідають на поверхні ворсинок смакових клітин і викликають їх подразнення. Збудження від смакових рецепторів передається через волокна язикового нерва до зорових горбів і кори великого мозку. Там формується сприйняття у вигляді різних смакових відчуттів. 

 

Чи взаємопов’язані запах і смак? Навіть, найменша дитина дасть стверджувальну відповідь, адже коли закладений ніс, ми не відчуваємо ні запаху, ні смаку. Це відбувається тому, що аналізатор нюху і смаку пов’язані між собою і повністю залежать один від одного. Ніс і язик сприймають хімічні речовини: ніс ті, які поширені у повітрі, а язик ті, які розчиняються в слині. Вони діють разом. Якщо ніс закладений, наприклад, від простуди, або алергічного характеру, то їжа здається несмачною. 

Молекули запаху, які йдуть від їжі, збуджують нюхові рецептори. Під час жування хімічні речовини розчиняються в слині і потрапляють на смакові сосочки язика, стимулюючи їхні чутливі нейрони. Ці стимули від чутливих нейронів через нерви поступають у довгастий мозок. В свою чергу нарви доставляють імпульси із довгастого мозку в область смаку головного мозку. Нюховий нерв доставляє імпульси від нюхової цибулини в головний мозок, який перетворює їх у запахи. Таким чином, головний мозок створює загальну картину нюхових і смакових відчуттів. 

Для того, щоб у повній мірі відчути смак їжі чи напою, необхідно обов’язково відчувати їхній запах. Смакові сосочки язика можуть розпізнавати тільки 4 смаки: солодкий, солоний, кислий і гіркий. Але смак багатьох страв, які ми споживаємо, набагато різноманітніший. Як же ми їх відчуваємо? Мабуть, своїм носом. Коли ми жуємо, язик розпізнає речовини, що розчиняються в слині, а ніс у той час вловлює хімічні речовини, які виділяється від їжі в повітря. Ось така суміш запахів і смаків створює цілісну картину відчуттів від того, що ми їмо. 

Смакові відчуття, як і нюхові, підвищують апетит людини, звідси й анатомічне сусідство їхніх органів: периферичні кінці смакового і нюхового аналізаторів знаходяться поруч і поєднуються один з одним. Аналізуючи якість їжі, смакові відчуття виконують також і захисну функцію. При голодуванні смакова чутливість підвищується, при ситості - знижується. 

Язик відповідальний і за визначення фізичної консистенції їжі, температури предмета і повітря. Нервові рецептори слизової носа дозволяють визначити свіжість повітря, його температуру, холод і тепло, а також хімічні характеристики запаху, що надходить з повітрям і того, що проникає ще й з носоглотки. Весь комплект смакових відчуттів складаються з відчуття запаху і смаку, а також тактильних відчуттів, що виникають в язиці і носоглотці.

Зменшення здатності відчувати запахи називається в медицині гіпосмія. Зменшення здатності відчувати будь-якого з основних смаків - гіпогевзія, повна втрата його - агевзія, а повна втрата нюху - аносмія. Зазвичай, ці розлади взаємозалежні. Найбільш частою причиною пошкодження смаку та нюху є наявність запальних процесів, вірусної або бактеріальної природи, або ж алергічних реакцій.

Таким чином, нюхова і смакова сенсорні системи представлені рецепторами, розташованими у носовій і ротовій порожнинах, нюховим і смаковим нервами, підкірковими нервовими центрами і зонами кори кінцевого мозку. Ці зони в корі кінцевого мозку розташовані поруч, тому сприйняття смаку їжі підкріплюється її запахом.

скачать dle 10.3фильмы бесплатно


Подібні публікації:
Чим керує язик, хто керує язиком? Чим керує язик, хто керує язиком?
 Саме головний мозок є верховним посередником у тих відношеннях, які  зв’язують язик та органи травлення. За сигналами, які надходять...
Рецепторні функції у життєвих процесах Рецепторні функції у життєвих процесах
 У залежності від групи організмів одні і ті ж механічні подразники можуть сприйматися зовсім різними рецепторами, наприклад: - звук у...
Відчуття, їхня роль у сприйнятті інформації. Відчуття, їхня роль у сприйнятті інформації.
 Відчуття – це відображення окремих властивостей предметів і явищ, які безпосередньо впливають в даний момент на органи чуттів. Відчуття...
Органи чуттів, які дозволяють безхребетним тваринам орієнтуватися у просторі. Органи чуттів, які дозволяють безхребетним тваринам орієнтуватися у просторі.
Зв’язок між організмом і йото оточуючим середовищем здійснюється чутливими сенсорними клітинами, спеціалізованими у відношенні різноманітних...
Навіщо тваринам носи? Навіщо тваринам носи?
Навіщо птахам, звірам, комахам ніс? По-перше, звичайно, щоб відчувати запахи: запахи протилежної статі, запахи їжі, запахи небезпеки… А у кого з...
Навігація ↓
Реклама ↓
Статистика ↓
bigmir)net TOP 100

free counters
Реклама ↓
На сайті знайшли ↓